Іменем України
25 вересня 2013 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Мацунича М.В. і Панька В.Ф.,
при секретарі: Саварина Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами районного відділу державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції в особі старшого державного виконавця Греця М.М. і публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Західне регіональне управління» на ухвалу Хустського районного суду від 30 травня 2013 р. за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції, -
ОСОБА_3 звернулася у суд зі скаргою на дії старшого державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції Грець М.М. у квітні 2013 р. (надалі - ДВС).
Просила визнати незаконною і скасувати постанову № 36393619 від 22.03.13 р. про звернення стягнення на її заробітну плату.
На обґрунтування зазначала, що на виконанні в ДВС знаходиться виконавче провадження за виконавчим листом, виданим Хустським районним судом у справі № 2-263/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» (надалі - Банк) кредитної заборгованості на загальну суму 110321.95 грн. У заставу Банку було передано належний ОСОБА_5 автомобіль марки KIA CEED, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 р. випуску, який 26.02.13 р. державний виконавець описав і арештував. 11.03.13 р. ПП «Алекс-Хуст» надало висновок про вартість цього майна в розмірі 89600 грн. Однак, ОСОБА_5 не погодилась із цим висновком і подала заяву про проведення іншої експертизи. Попри це, державний виконавець, не дочекавшись кінцевого результату реалізації продажу автомобіля, виніс постанову про звернення стягнення на її заробітну плату.
Ухвалою Хустського районного суду від 30.05.13 р. скаргу задоволено (а.с.47-50).
Апелянти просять скасувати цю ухвалу як незаконну. Доводять про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Указують на правомірність оскаржуваних дій, оскільки стягнення на заробітну плату ОСОБА_3 відбулося на підставі заяви Банку як стягувача (а.с.53-59, 103-105).
Суд першої інстанції виходив з обґрунтованості скарги та неправомірності оскарженої постанови державного виконавця.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала - залишенню без змін, із таких мотивів.
Згідно з положеннями ст. 68 ч.1, ч.2 Закону «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.
Аналогічно відповідно до п.п.7.1.,7.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту України № 512/5 від 02.04.2012 р. і зареєстрованої в Мінюсті 02.04.2012 р. за № 489/20802, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, порядок здійснення відрахувань здійснюються відповідно до статей 68 - 70 Закону «Про виконавче провадження». При виконанні в примусовому порядку виконавчих документів про стягнення сум коштів, що перевищують три мінімальні розміри заробітної плати, державний виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках боржника шляхом направлення відповідних запитів, а також перевіряє майновий стан боржника.
Установлено, що постановою ДВС від 06.02.13 р. відкрито виконавче провадження про солідарне стягнення із ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь Банку заборгованості за кредитним договором на загальну суму 110321.95 грн. (а.с.4, 20-21).
08.02.13 р. Банк звернувся у ДВС із проханням звернути стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_3 (а.с.22).
26.02.13 р. ДВС описав і наклав арешт на заставне майно: належний солідарному боржнику ОСОБА_5 автомобіль червоного кольору, марки KIA CEED, 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 р. випуску (а.с.6-9), вартість якого за висновком ПП «Алекс-Хуст» станом на 11.03.2013 р. склала 89600 грн. (а.с.10, 12-14).
ОСОБА_3 заперечила цей висновок, у зв'язку з чим 16.04.13 р. був призначений рецензент (а.с.11).
Постановою ДВС від 22.03.13 р., яка є предметом оскарження, звернуто стягнення на заробітну плату солідарного боржника ОСОБА_3 (а.с.5, 23).
Однак, у порядку перевірки наявності коштів на рахунках боржників і майнового стану останніх ДВС надіслав відповідні запити лише 29.03.13 р., тобто вже після звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_3 (а.с.26, 28-30), а також після висновків рецензента (а.с.31-36) та висновку ПП «Алекс-Хуст» про вартість заставного колісного транспортного засобу станом на 20.05.2013 р., яка склала 99647 грн. (а.с.74), що загалом свідчить про невідповідність дій ДВС при зверненні стягнення на заробітну плату ОСОБА_3 вимогам указаних норм матеріального права.
Доводи апелянта суперечать фактичним обставинам справи та ґрунтуються на невірному розумінні ст. 68 ч.2 Закону «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження у справі охоплюється положеннями саме ч.1 ст. 68 цього Закону.
Помилкове застосування судом першої інстанції ст. 67 Закону «Про виконавче провадження» не призвело до неправильного вирішення справи.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що підстав для скасування або зміни оскарженої ухвали немає.
Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, -
1. Апеляційні скарги районного відділу державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції в особі старшого державного виконавця Греця М.М. і публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Західне регіональне управління» відхилити.
2. Ухвалу Хустського районного суду від 30 травня 2013 р. залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: