Справа № 357/10318/13-ц
2/357/3283/13
Категорія 46
01 жовтня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Дмитренко А. М. ,
при секретарі - Боженко Т. В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Білій Церкві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що з 15.06.2011 року перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, сімейне життя не склалося, з лютого 2013 року вони з відповідачем проживають окремо, спільного господарства не ведуть, сімейно-шлюбних стосунків не підтримують, за таких обставин позивач вважає сумісне життя та збереження шлюбу неможливим, а тому просить суд шлюб між ними розірвати.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.
Відповідач позов визнав, щодо розірвання шлюбу не заперечує.
За п.4 ст.130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання відповідачем позову провадиться в порядку, передбаченому ст.174 ЦПК України.
За п.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Так, судом встановлено, що сторони по справі з 15.06.2011 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копіями свідоцтв про шлюб, про народження дитини.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За ч.3 і ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до припинення шлюбних відносин чи до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Згідно ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда чи інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони з лютого 2013 року проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують, наміру зберігати сім'ю не мають, майнові спори між ними відсутні, питання щодо утримання дитини сторони вирішать добровільно.
За ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
Таким чином, проаналізувавши всі надані докази, суд приходить до висновку, що за даних обставин подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох сторін, які не мають наміру поновлювати шлюбні стосунки.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу між сторонами по справі.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач, яка змінювала прізвище при реєстрації шлюбу, бажає залишити прізвище- ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 24,56, 110, 111, 112,113 СК України, ст.ст.10, 60, 79, 88, 130,174, 212-215 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 15 червня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 588- розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище -ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя А. М. Дмитренко