Справа №127/21032/13-а
20.09.2013
20 вересня 2013 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання неправомірними дій та бездіяльності, перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, -
04.09.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірною відмову відповідача здійснити перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, як судді апеляційного суду Вінницької області у відставці, в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді; зобов'язання відповідача зробити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді апеляційного суду Вінницької області у відставці, в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, з урахуванням всіх доплат і надбавок, починаючи з 03.06.2013 року; зобов»язання відповідача видати різницю між раніше нарахованим та перерахованим довічним грошовим утриманням.
В обґрунтування позову зазначила, що як суддя апеляційного суду Вінницької області у відставці вона має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді в розмірі 21448 грн. 90 коп. Втім, відповідач виплачує грошове утримання в розмірі 90 % із заробітку 10177,85 грн., а позивач має право на отримання грошового утримання в розмірі 90 % в сумі 19304,01 грн. Вона зверталась до відповідача із заявою про перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання виходячи із заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, проте відповідач у задоволенні заяви відмовив, чим порушив її право на належний соціальний захист.
Ухвалою судді від 06.09.2013 року відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу в десятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати через канцелярію суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
18.09.2013 року на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача проти позову. Відповідач стверджує, що діюче законодавство України, зокрема стаття 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не передбачає можливість здійснення перерахунку щомісячного грошового довічного утримання суддів у відставці, крім суддів Конституційного Суду України, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
Позивач працювала суддею апеляційного суду Вінницької області. В березні 2010 року вона був звільнена з цієї посади, у зв'язку з поданням заяви про відставку, та набула статусу судді у відставці. З того часу вона перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці як суддя у відставці і отримує щомісячне грошове довічне утримання, відповідно до діючого на той час законодавства 90 % із заробітку 10177,85 грн. Згідно довідки апеляційного суду Вінницької області в червні 2013 року заробітна плата позивача складала 21448,90 грн., виходячи з якої вона має право на отримання грошового утримання в розмірі 90 % в сумі 19304,01 грн. Крім того, позивачу присвоєно звання заслуженого юриста.
Відповідно до абзацу 3 п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1994 року зі змінами та доповненнями від 24.02.1994 року в разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці обчислюється, виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
07.07.2010 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ. Частиною 3 статті 138 цього Закону встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді в розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 відсотки, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати, без обмеження розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Таким чином, на момент виходу у відставку позивач набула право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати, без обмеження розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Законом України від 23.12.2010 року № 2856-VI до статті 138 Закону внесено зміни та встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, із якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне утримання. Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» з 01.01.2013 року встановлено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розмірі 894 грн. З урахуванням викладеного, з 01.01.2013 року максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинен складати 8940 грн.
Згідно довідки апеляційного суду Вінницької області, заробітна плата судді для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, складає 21448,90 грн.
Як убачається з тексту позовної заяви, фактично відповідач виплачував позивачеві грошове довічне утримання в розмірі 90 % із заробітку 10177,85 грн., у зв'язку з чим не порушував її право на отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року N 3668-VI (Закон N 3668-VI).
В пункті 3 резолютивної частини цього Рішення зазначено, що положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року N 3668-VI (Закон N 3668-VI) та Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року N 3668-VI (Закон N 3668-VI), визнані неконституційними, втрачають чинність з дня його ухвалення Конституційним Судом України.
Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними (пункт 4).
Таким чином, положення статті 138 Закону в частині обмеження розміру щомісячного довічного грошового утримання судді 80% грошового утримання судді з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне утримання, та обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, втратили чинність з 03.06.2013 року.
Отже, починаючи з 03.06.2013 року відповідач зобов'язаний виплачувати позивачеві щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, а тому позов підлягає задоволенню.
В звязку із задоволенням позову слід стягнути на користь позивача судовий збір.
Керуючись статтями 158 - 163, 83-2 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 довічного грошового утримання як судді у відставці.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці здійснити перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді апеляційного суду Вінницької області у відставці, виходячи із розміру заробітку працюючого на такій посаді судді, визначеного в п.п. 3, 5 ст. 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та який визначено у довідці апеляційного суду Віннницької області від 05 липня 2013 року за № 5/201 в сумі 19304 гривні 01 копійка і з урахуванням доплати за звання заслуженого юриста України
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці нарахувати та видати ОСОБА_1 різницю між раніше нарахованим та перерахованим довічним грошовим утриманням, починаючи з 3 червня 2013 року.
Постанова суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 34 гривні 41 копійка.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку, встановленому статтею 186 КАС України.
Суддя: