Справа № 355/1776/13-к
Кримінальне провадження № 1-кп/355/82/13
"01" жовтня 2013 р. Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Литвиненко О.Л.
секретаря Лунгул Т.А.
з участю прокурора Дереза В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка кримінальне провадження №12013100070001035 від 07 серпня 2013 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зозівка Липовецького району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, військовозобов»язаного, пільгами не користується, одруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
ОСОБА_1 06.08.2013 року близько 23 години перебував в будинку свого товариша ОСОБА_2 в АДРЕСА_2. Після спільного вживання спиртних напоїв власник будинку ОСОБА_2 заснув, а в ОСОБА_1 в цей час виник умисел на крадіжку речей, що знаходились в будинку. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння майном ОСОБА_2, з метою подальшого його обернення на власну користь, ОСОБА_1, переконавшись, що за його діями ні ОСОБА_2, ні інші особи не спостерігають, таємно викрав з вищезазначеного будинку велосипед марки "Аіст" вартістю 350 гривень та мобільний телефон марки "Nокіа 1280" вартістю 150 гривень. Викраденими речами він в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка).
02.09.2013 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Згідно з даною угодою потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі п»ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому та потерпілому.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні також просив вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні також просив вказану угоду з обвинуваченим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди між потерпілим та обвинуваченим про примирення, характер обвинувачення, щодо якого обвинувачений визнав себе винуватим, цілком розуміють обоє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та підсудним ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 06.08.2013 року близько 23 години перебував в будинку свого товариша ОСОБА_2 в АДРЕСА_2. Після спільного вживання спиртних напоїв власник будинку ОСОБА_2 заснув, а в ОСОБА_1 в цей час виник умисел на крадіжку речей, що знаходились в будинку. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння майном ОСОБА_2, з метою подальшого його обернення на власну користь, ОСОБА_1, переконавшись, що за його діями ні ОСОБА_2, ні інші особи не спостерігають, таємно викрав з вищезазначеного будинку велосипед марки "Аіст" вартістю 350 гривень та мобільний телефон марки "Nокіа 1280" вартістю 150 гривень. Викраденими речами він в подальшому розпорядився на власний розсуд . Тому ці його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.
Речові доказ по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити у кримінальному провадженні № 12013100070001035 угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та підсудним ОСОБА_1 від 02.09.2013 року.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 02.09.2013 року покарання у виді штрафу в розмірі п»ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян( що становить вісімсот п»ятдесят гривень).
Захід забезпечення кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 131, 176 КПК України, не застосовувався та не обирався.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Баришівського
районного суду О. Л. Литвиненко