Справа № 413/4335/13-к
Провадження № 1-кп/413/284/13
Іменем України
25 липня 2013 року м. Красний Луч
Краснолуцький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді: Палюх Т. Д.,
при секретарі Усачові М.І.,
за участю прокурора: Каменєва О.А.
захисника ОСОБА_1
розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Петровське Луганської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, розлученого, не судимого, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191 КК України,
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Георгіївка Лутугинського району Луганської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не судимого, працюючого провідним інженером представництва замовника 3087, майора, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України,
1.З 22 лютого 2012 року ОСОБА_2 працює на посаді начальника воєнізованої охорони Хімічного казенного об'єднання ім. Г.І. Петровського (далі ХКО ім. Г.І. Петровського).
Відповідно до службових обов'язків ОСОБА_2 зобов'язаний здійснювати організацію та керівництво охороною об'єднання, забезпечувати перевірку службової документації щодо вивезення транспортними засобами майна з території підприємства, перевірку порядку зберігання, обліку, наявності та стану матеріальних цінностей на складах, вживати заходи щодо попередження злочинів і подій. У випадку виявлення злочинів або нестач матеріальних цінностей зобов'язаний негайно доповідати заступнику генерального директора з питань режиму та охорони. За службовим становищем ОСОБА_2 є безпосереднім начальником для працівників воєнізованої охорони ХКО ім. Г.І. Петровського.
У зв'язку з викладеним ОСОБА_2 постійно обіймає на зазначеному підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто є службовою особою.
З 9 грудня 2004 року на посаді провідного інженера 3087 військового представництва Міністерства оборони України військову службу проходить майор ОСОБА_3, на якого покладено обов'язки щодо контролю за обліком і збереженням на ХКО ім. Г.І. Петровського військового майна, яке є власністю Міністерства оборони України, тобто він постійно обіймає в органі державної влади посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у зв'язку з чим є службовою особою.
З 26 грудня 2012 року у ХКО ім. Г.І. Петровського працює ОСОБА 1, кримінальне провадження щодо якої розслідується окремо, який зобов'язаний організовувати пропускний та внутрішньооб'єктовий режим для забезпечення контрольованого проходу на територію об'єднання, недопущення незаконного винесення (внесення), вивозу (ввозу) матеріальних цінностей, організовує роботу воєнізованої охорони, організовує розробку і впровадження заходів для збереження матеріальних цінностей, боротьби з крадіжками, тобто постійно обіймає на зазначеному підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у зв'язку з чим є службовою особою.
З 2 червня 2006 року у ХКО ім. Г.І. Петровського працює ОСОБА 2, кримінальне провадження щодо якої розслідується окремо, з якою укладено договір про повну матеріальну відповідальність та за нею закріплено склад об'єднання № 8.
За своїми функціональними обов'язками ОСОБА 2 відповідає за облік і збереження ввірених їй матеріальних цінностей, у зв'язку з чим постійно обіймає на зазначеному підприємстві посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських функцій, тобто є службовою особою.
З 26 червня 2010 року в Краснолуцькому міському відділі Управління Служби безпеки України в Луганській області військову службу проходить ОСОБА 3, кримінальне провадження щодо якої розслідується окремо, який за своїми функціональними обов'язками здійснює оперативно-розшукову та контррозвідувальну діяльність на території ХКО ім. Г.І. Петровського, тобто постійно здійснює функції представника влади, у зв'язку з чим є службовою особою.
22 вересня 2011 року Міністерством оборони України з ХКО ім. Г.І. Петровського укладено договір № 274/Т/30-11. За умовами договору підприємство зобов'язалось здійснити утилізацію боєприпасів.
Для виконання договору з військової частини А1352 (м. Балаклія, Харківська область) за нарядом від 21.09.2011 № 342/2/Н/11-628 на ХКО ім. Г.І. Петровського доставлено 202 зенітні керовані ракети «Куб».
За умовами договору одержані від утилізації цих ракет продукти, у тому числі головки самонаведення 1СБ4М (1СБ4М3), належать Міністерству оборони України та мають зберігатись на території ХКО ім. Г.І. Петровського до окремого розпорядження власника.
У результаті утилізації зазначених боєприпасів було одержано 190 головок самонаведення 1СБ4М (1СБ4М3), які за накладними від 27.12.2011 № 1, від 29.12.2011 № 2 та від 11.01.2012 № 3 на матеріально-відповідальне зберігання на склад № 8 прийняті ОСОБОЮ 2.
При цьому, ОСОБА 2 перелічені накладні до бухгалтерії об'єднання для обліку не надала, відомості про зберігання на складі № 8 указаних головок самонаведення до сальдових відомостей по складу не вносила, звірки з бухгалтерією не проводила.
Водночас, на бухгалтерський облік ХКО ім. Г.І. Петровського з грудня 2011 року на підставі акту виконаних робіт з утилізації від 27.12.2011 із зазначеної кількості взято лише 156 головок самонаведення.
Відсутність на бухгалтерському обліку 34 одержаних від утилізації головок самонаведення, які зберігались на складі № 8, виявив ОСОБА_3, який, зловживаючи своїм службовим становищем, заходів для постановки на облік цього майна не вжив. В один із днів березня 2012 року він повідомив про це ОСОБІ 1, якому запропонував викрасти зазначене майно. Останній погодився, вступивши таким чином із ОСОБА_3 заздалегідь, тобто до початку вчинення злочину, у змову на його спільне вчинення.
Організовуючи злочин, ОСОБА 1 шляхом зловживання своїм службовим становищем вирішив до його вчинення залучити інших службових осіб ХКО ім. Г.І. Петровського, які забезпечать безперешкодне вилучення майна зі складу № 8, його вивезення з охоронюваної території, подальше зберігання та збут, а також ОСОБІ 3, який забезпечуватиме безпеку інших співучасників і вживатиме заходів для ухилення учасників злочину від кримінальної відповідальності.
Реалізуючи задумане, 24 квітня 2013 року ОСОБА 1, знаходячись у своєму службовому кабінеті № 104 в адміністративній будівлі ХКО ім. Г.І. Петровського, у присутності ОСОБА_3, запропонував своєму підлеглому начальнику воєнізованої охорони об'єднання ОСОБА_2, а також ОСОБІ 3 спільно викрасти вказане чуже майно.
На цю пропозицію ОСОБА_2 і ОСОБА 3 погодились, вступивши таким чином із ОСОБОЮ 1 та ОСОБА_3 заздалегідь, тобто до початку вчинення злочину, у змову на його спільне вчинення. Тоді ж ОСОБА 1 як організатор злочину розподілив серед зазначених осіб ролі в його вчиненні.
При цьому, ОСОБА_2 мав узяти безпосередню участь у викраденні, домовитись з ОСОБОЮ 2 про бездокументальне вилучення майна із ввіреного їй складу № 8, забезпечити безперешкодне проникнення співучасників на охоронювану територію ХКО ім. Г.І. Петровського, вивезення з цієї території викраденого майна, а також забезпечити зберігання викраденого до його збуту.
ОСОБА_3 зобов'язався взяти безпосередню участь у викраденні, а також забезпечити транспорт для вивезення викраденого майна та його збут.
ОСОБА 3 мав забезпечити безпеку інших співучасників і, за необхідності, використовуючи своє службове становище працівника правоохоронного органу - представника влади, вжити заходів для ухилення учасників злочину від кримінальної відповідальності.
Після цього, ОСОБА_2, діючи в межах спільної домовленості з іншими співучасниками, 25 квітня 2013 року запропонував ОСОБІ 2 за грошову винагороду бездокументально видати зі складу № 8 34 головки самонаведення. Остання погодилась, вступивши таким чином із ОСОБА_2, ОСОБОЮ 1, ОСОБА_3 і ОСОБОЮ 3 заздалегідь, тобто до початку вчинення злочину, у змову на його спільне вчинення.
У вихідний день 3 травня 2013 року, близько 10 години, ОСОБА_2, ОСОБА 2 і ОСОБА_3, діючи в межах спільної домовленості з ОСОБОЮ 1 та ОСОБОЮ 3, на автомобілі Газель державний реєстраційний знак НОМЕР_4 під управлінням ОСОБА_3 прибули на територію ХКО ім. Г.І. Петровського за адресою: АДРЕСА_3. На охоронювану територію їх на вимогу ОСОБА_2 безперешкодно пропустили його підлеглі працівники охорони, які не були обізнані про протиправні наміри останнього.
На території об'єднання перелічені особи, діючи умисно, з корисливих мотивів - з метою особистого збагачення за рахунок держави, заволоділи частиною спільно визначеного предмету злочинного посягання - 15 головками самонаведення 1СБ4М (з яких 6 типу ТС1.070.003, 1 типу ТС1.070.003-1, 2 типу ТС1.070.003-2, 3 типу ТС1.070.003-3, 3 типу ТС1391030) та 2 головками самонаведення 1СБ4М3 вартістю 3684,83 грн. кожна на загальну суму 62642,11 грн., бездокументально вилучивши це майно зі складу № 8 та завантаживши до вказаного автомобілю, після чого вивезли з території об'єднання. При цьому, вказаний автомобіль на вимогу ОСОБА_2 працівниками охорони не доглядався, а був безперешкодно випущений.
Викраденим майном перелічені особи розпорядились на власний розсуд - доставили для зберігання до підшуканого ОСОБА_2 гаражу в гаражному кооперативі «Лада» у м. Петровське.
Під час огляду зазначеного гаражу 11 травня 2013 року 15 викрадених головок самонаведення 1СБ4М та 1 головку 1СБ4М3 вилучено.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, спрямованого на викрадення 34 головок самонаведення, у вихідний день 10 травня 2013 року, близько 10 години, ОСОБА 1, ОСОБА 2, ОСОБА 3, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на автомобілі Газель державний реєстраційний знак НОМЕР_4 під управлінням останнього прибули на територію ХКО ім. Г.І. Петровського за адресою: АДРЕСА_3. На охоронювану територію їх на вимогу ОСОБА_2 безперешкодно пропустили його підлеглі працівники охорони, які не були обізнані про протиправні наміри останнього.
На території об'єднання перелічені особи, діючи умисно, з тих же мотивів, заволоділи іншою частиною спільно визначеного предмету злочинного посягання - 15 головками самонаведення 1СБ4М (з яких 8 типу ТС1.070.003, 2 типу ТС1.070.003-1, 1 типу ТС1.070.003-2, 4 типу ТС1.070.003-3) та 2 головками самонаведення 1СБ4М3 вартістю 3684,64 грн. кожна на загальну суму 62638,88 грн., бездокументально вилучивши це майно зі складу № 8 та завантаживши до вказаного автомобілю, після чого вивезли з території об'єднання. При цьому, вказаний автомобіль на вимогу ОСОБА_2 працівниками охорони не доглядався, а був безперешкодно випущений.
Викраденим майном перелічені особи розпорядились на власний розсуд - доставили для зберігання до підшуканого ОСОБА_2 гаражу за адресою: АДРЕСА_4.
Під час обшуку цього гаражу 11 травня 2013 року 15 викрадених головок самонаведення 1СБ4М та 2 головки 1СБ4М3 вилучено.
Таким чином, ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_3, ОСОБОЮ 1, ОСОБОЮ 2, ОСОБОЮ 3 шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів чужим майном - 30 головками самонаведення 1СБ4М та 4 головками самонаведення 1СБ4М3 на загальну суму 125280,99 грн.
2.Крім того, діючи повторно, 10 травня 2013 року ОСОБА_2 за пособництвом ОСОБИ 1 за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів чужим майном - будівельними матеріалами, які належать ХКО ім. Г.І. Петровського, за наступних обставин.
В один із днів на початку травня 2013 року до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_4, який шукав дешеві будівельні матеріали для придбання.
Достовірно знаючи, що на території цеху № 2 ХКО ім. Г.І. Петровського зберігаються залізобетонні блоки ФБС-24, охорона яких здійснюється шляхом періодичного патрулювання території цеху підлеглими йому працівниками воєнізованої охорони, ОСОБА_2 вирішив шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодіти вказаними будівельними матеріалами для того, щоб реалізувати їх шляхом продажу ОСОБА_4
Про свій злочинний намір ОСОБА_2 повідомив ОСОБІ 1, якому за невжиття заходів щодо припинення цього злочину, а також за допомогу в його приховуванні пообіцяв частину одержаних від збуту викраденого майна грошових коштів. Останній погодився, вступивши таким чином із ОСОБА_2 заздалегідь, тобто до початку вчинення злочину, у змову на його спільне вчинення.
Реалізуючи задумане, в один із днів на початку травня 2013 року ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів - з метою особистого збагачення, запропонував ОСОБА_4 придбати 30 залізобетонних блоків ФБС-24 по 40 грн. за штуку на умовах самовивозу з території цеху № 2 ХКО ім. Г.І. Петровського, на що останній погодився. При цьому, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4 про те, що нібито є власником цього майна.
Достовірно знаючи, що у період з 12 до 16 годин територія цеху № 2 ХКО ім. Г.І. Петровського не патрулюється, ОСОБА_2 близько 14 години 10 травня 2013 року організував вивезення ОСОБА_4 з цієї території із використанням вантажівок МАЗ-551605 державний реєстраційний знак НОМЕР_2, FAW державний реєстраційний знак НОМЕР_3 та автокрану на базі автомобілю МАЗ державний реєстраційний знак НОМЕР_5 30 фундаментних блоків ФБС-24, які належать ХКО ім. Г.І. Петровського.
Таким чином, ОСОБА_2 шляхом безпосередніх дій ОСОБА_4, який не був обізнаний про протиправність своїх дій, за попередньою змовою групою осіб за пособництвом ОСОБИ 1 шляхом зловживання своїм службовим становищем повторно заволодів чужим майном - 30 фундаментними блоками ФБС-24 на загальну суму 8175 грн.
Безпосередньо після вивезення викраденого майна з території об'єднання транспортні засоби, за допомогою яких воно здійснювалось, були затримані працівниками правоохоронних органів, а викрадене майно вилучено.
Всього ОСОБА_2 за попередньою змовою з іншими особами шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи повторно, заволодів чужим майном на загальну суму 133455,99 грн.
Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст. 191КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст. 191КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.
27 червня 2013 року між прокурором Луганської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері юристом 1 класу Потайчуком П.П., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження процесуального керівника у кримінальному провадженні № 42013030610000019 від 27.06.2013 року, та обвинуваченим ОСОБА_2. в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
27 червня 2013 року між прокурором Луганської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері юристом 1 класу Потайчуком П.П., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження процесуального керівника у кримінальному провадженні № 42013030610000019 від 27.06.2013 року, та обвинуваченим ОСОБА_3. в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даними угодами прокурор та обвинувачені дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 191 КК України, які у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнали свою вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Сторонами угоди визначено узгоджені ними покарання, які ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме:
ОСОБА_6 - покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки із застосуванням ст.ст. 75-77 КК України, тобто із звільненням від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладенням на ОСОБА_2 обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням обов'язків представників влади чи місцевого самоврядування, а також посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або з виконанням таких функцій за спеціальним повноваженням, наділеним повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом строком на два роки.
ОСОБА_3 - покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки із застосуванням ст.ст. 54, 75-77 КК України, тобто зі звільненням від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням на ОСОБА_3 обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням обов'язків представників влади чи місцевого самоврядування, а також посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або з виконанням таких функцій за спеціальним повноваженням, наділеним повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом строком на два роки, а також позбавлення військового звання «майор».
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченим.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважав, що при укладенні даних угод дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив ці угоди затвердити і призначити обвинуваченим узгоджені в угоді міри покарання.
Обвинувачені в судовому засіданні також просили вказані угоди з прокурором затвердити і призначити узгоджені в них міри покарання, при цьому беззастережно визнали себе винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191 КК України, в обсязі підозри, дали згоду на застосування узгоджених видів та розмірів покарань, у разі затвердження угоди, заявивши, що здатні реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_2, ОСОБА_3 беззастережно визнали себе винуватими, згідно із ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, від яких потерпілих немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 повністю усвідомлюють зміст укладених з прокурором угод про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнають себе винуватими, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даних угод, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цих угод.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 незаконно заволодів чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, повторно, за попередньою змовою групою осіб, а тому ці його дії суд кваліфікує за ч.3 ст. 191 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 незаконно заволодів чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, а тому ці його дії суд кваліфікує за ч.3 ст. 191 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_3 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.314,373,374,394,474,475 КПК України, суд, -
Затвердити у кримінальному провадженні № 42013170690000019 угоду про визнання винуватості від 27 червня 2013 року між прокурором Луганської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері юристом 1 класу Потайчуком П.П., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження процесуального керівника у кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_2
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 червня 2013 року покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, а на підставі ст.ст. 75-77 КК України від відбування основного покарання звільнити, якщо протягом іспитового строку 2 роки він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.
Позбавити ОСОБА_2 права обіймати посади, пов'язані з виконанням обов'язків представників влади чи місцевого самоврядування, а також посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або з виконанням таких функцій за спеціальним повноваженням, наділеним повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом строком на 2 роки.
Залишити обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили.
Затвердити у кримінальному провадженні № 42013170690000019 угоду про визнання винуватості від 27 червня 2013 року між прокурором Луганської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері юристом 1 класу Потайчуком П.П., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження процесуального керівника у кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3
ОСОБА_3 народження, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 червня 2013 року покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки а на підставі ст.ст. 75-76 КК України від відбування основного покарання звільнити, якщо протягом іспитового строку 2 роки він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.
Позбавити ОСОБА_3 права обіймати посади, пов'язані з виконанням обов'язків представників влади чи місцевого самоврядування, а також посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або з виконанням таких функцій за спеціальним повноваженням, наділеним повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом строком на 2 роки.
На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_3 військового звання «майор».
Залишити обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КК України до апеляційного суду Луганської області через Краснолуцький міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Засудженим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
СУДДЯ: Т.Д.ПАЛЮХ