Справа № 413/4583/13-ц
Провадження № 2/413/1618/13
Іменем України
12 вересня 2013 року м. Красний Луч
Краснолуцький міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Палюх Т. Д.,
при секретарі Сафоновій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красний Луч цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до КП «КАТП № 032805 Краснолуцької міської ради» про стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації, середнього заробітку та моральної шкоди, -
Позивач звернулася до суду із позовною заявою, в обґрунтування якої зазначила що перебувала з КП «КАТП № 032805 Краснолуцької міської ради» в трудових відносинах з 20.06.2012 року по 28.12.2012 року та була звільнена за ст. 38 КЗпП України (у зв'язку з виходом на пенсію). Відповідно до ст. 116 КЗпП України відповідач повинен був провести з позивачем повний розрахунок в день звільнення, проте, заборгованість по заробітній платі в сумі 14 329 грн. 53 коп. до цього часу не виплачено. Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних позивачу сум в строки, вказані в ст. 116 КЗпП України, відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за весь період затримки по день фактичного розрахунку, тобто, з 28.12.2012 року по 10.07.2013 року. Крім того, згідно ст. 34 ЗУ «Про оплату праці» відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за затримку виплати заробітної плати. Тому позивач вимушений звернутися до суду з дійсним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 14 329, 53 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 32 089,20 грн., компенсацію за затримку виплати заробітної плати в сумі 47,60 грн., та моральну шкоду в сумі 3000 грн.
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, тому суддя розглядає справу відповідно до правил ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Вивчивши письмові докази, що є у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в сумі середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 15 000 грн. 00 коп., заборгованості з заробітної плати в сумі 14329,53 грн. та компенсації у зв'язку з несвоєчасною виплатою суми розрахунку в сумі 47,60 грн, а в іншій частині позовних вимог відмовити, виходячи з наступного:
Згідно з довідками, виданими відповідачем (а.с. 7-8), середньоденний заробіток позивача складає 246, 84 грн. (тобто, 11108, 00 грн. за 45 днів). Кількість робочих днів, за які відповідач мав сплатити середній заробіток за період з 28.12.2012 року по 10.07.2012 року становить 130 днів, а саме: грудень 2012 року - 2 дні, січень 2013 року - 21 день, лютий 2013 року - 20 днів, березень 2013 року - 20 днів, квітень 2013 року - 22 дня, травень 2013 року - 19 днів, червень 2013 року - 18 днів, липень 2013 року - 8 днів. Таким чином, сума середнього заробітку за період з 28.12.2012 року по 10.07.2013 року становить 32089,20 грн. (тобто, 246,84 грн.*130), але, виходячи з роз'яснень, викладених у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» суд вважає, що стягненню може підлягати сума не більша за 15 000 грн., оскільки сума фактичної заборгованості 14329,53 грн., порівняно з сумою середнього заробітку не є істотною. Розрахунок компенсації в сумі 47, 60 є вірним.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України відповідач повинен був провести з позивачем повний розрахунок в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник у всякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в строки, вказані в ст. 116 КЗпП України, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь період затримки по день фактичного розрахунку.
Представник відповідача не надав суду доказів на спростування доводів позивача стосовно вини відповідача в несвоєчасному проведенні остаточного розрахунку.
Вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 3000 грн. не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позивачем тримісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 233 КЗпП України
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,11,197,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.116, 117, 233 КЗпП України, п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з КП «КАТП № 032805 Краснолуцької міської ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 15000 грн., заборгованість з заробітної плати в сумі 14329,53 грн. та компенсацію у зв'язку з несвоєчасною виплатою суми розрахунку в сумі 47,60 грн.
В іншій частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку та в частині вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.
Стягнути в дохід держави з КП «КАТП № 032805 Краснолуцької міської ради» судовий збір в сумі 293,77 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі у 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги через Краснолуцький міський суд.
Суддя: Т.Д. Палюх