13 вересня 2013 року Справа №293/998/13-к
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді: Бруховського Є.Б.
при секретарі: Юрченко Н.А.
з участю прокурора Богатирчук І.М.
обвинувачених: ОСОБА_1,ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12013060310000108 від 12.02.2013 року, відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Черкаси, українки, гр.України, освіта середня, не заміжньої, не працюючої, проживаючої АДРЕСА_1, раніше не судимої,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с.Клітище, Черняхівського району, Житомирської області, українки, гр.України, освіта середня, не заміжньої, не працюючої, проживаючої АДРЕСА_2, раніше не судимої,
за ч.2 ст.190 КК України, -
28.11.2012 року ОСОБА_1, перебуваючи в себе будинку разом з ОСОБА_2, вирішили шляхом обману та зловживаючи довірою, заволодіти майном ОСОБА_3, а саме ноутбуком марки «HP PRESARIO CQ57-427sr». Цього ж дня близько 11 години ОСОБА_1 зателефонувала ОСОБА_6 та вигадавши історію, що їй треба написати курсову роботу попросила у ОСОБА_6 покористуватись ноутбуком на три дні, на що останній погодився та сказав, що через годину підвезе ноутбук до зупинки «Скорботної матері», що по вул.Леніна, в смт.Черніхів. Через годину ОСОБА_1, разом з ОСОБА_2, підійшли на вищевказану зупинку і взяли у ОСОБА_6 ноутбук марки «HP PRESARIO CQ57-427sr» вартістю 5000 грн., при цьому у ОСОБА_1, та ОСОБА_2 не було наміру повертати ноутбук власнику.
Заволодівши шляхом обману та зловживаючи довірою ноутбуком, ОСОБА_1, разом з ОСОБА_2, 29.11.2012 року близько 12 години поїхали в м.Житомир, де здали вищевказаний ноутбук в ломбард «Україна», що по вул.Київській в м.Житомирі за 700 грн., в подальшому отримані гроші ОСОБА_1 з ОСОБА_2 витратили на власні потреби.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою винуватість в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України визнала повністю, дала покази, підтвердила обставини скоєння кримінального правопорушення, викладеного в установочній частині вироку, щиро розкаялася в скоєному, та пояснила, що дійсно в грудні місяці 2012 року вона разом зі своєю подругою ОСОБА_2 була в гостях свого знайомого ОСОБА_6 та бачила у нього вдома ноутбук. На наступний день у неї виник умисел заволодіти шляхом обману вказаним ноутбуком. Про це вона розповіла ОСОБА_2, на що остання погодилась і видумала історію, що їй треба написати курсову роботу та попросила ОСОБА_6 дати їй на три дні ноутбук. Щиро кається в скоєному, просить суд суворо її не карати.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 дала аналогічні покази, щиро розкаюється в скоєному, просить суд суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_3 подала до суду заяву в якій вказала, що обвинувачені відкупили їй нового ноутбука, тому претензій матеріального характеру до них не має, просить суд суворо їх не карати.
Покази обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ними змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченими не оспорюються, зміст даної статті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роз'яснено.
Окрім повного визнання обвинуваченими своєї винуватості, їх винність в інкримінованому правопорушенні стверджується матеріалами справи, а саме:
- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.02.2013 року. (а.с.7).
- Ксерокопією видаткової накладної №ЧGIT2-0087 від 14.07.2012 року на ім'я ОСОБА_3 (а.с.9).
- Ксерокопією гарантійного талону на ноутбук. (а.с.10).
- Протоколом проведення слідчого експерименту від 13.05.2013 року в ході якого ОСОБА_1 показала та розказала де в м.Житомирі здала до ломбарду «Україна» ноутбук. (а.с.58-62).
- Протоколом проведення слідчого експерименту від 13.05.2013 року в ході якого ОСОБА_2 показала та розказала де в м.Житомирі ОСОБА_1 здала до ломбарду ноутбук. (а.с.63-67).
Проаналізувавши всі дослідженні докази в їх сукупності, суд знаходить доведеною вину обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і кваліфікує їх дії за ч.2 ст.190 КК України, як шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченим суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особи винних та обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України є щире каяття та добровільне відшкодування заподіяних збитків.
Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Обираючи обвинуваченим міру покарання, суд враховує, що вони раніше не судимі, свою винуватість визнали та щиро розкаялися у вчиненому, тому суд призначає покарання в межах санкції статті у виді штрафу, вважаючи, що саме таке покарання буде карою за скоєне і достатнім для їх виправлення.
Обвинувачені за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках в нарко- та психоневрологічному диспансерах не перебувають, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися. (а.с.32-40).
Цивільний позов відшкодовано в повному обсязі. Судові витрати у справі відсутні.
Запобіжні заходи обвинуваченим досудовим слідством не обирались.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
ОСОБА_2 визнати винною у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: (підпис) Є.Б. Бруховський
Копія: вірно
Суддя: