26.09.2013 Справа № 230/4624/13-ц
№ провадження: 2/230/1306/2013
(заочне)
26 вересня 2013 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
при секретарі - Здебської Т.М.
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
16 квітня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що постановою Єнакіївського міського суду Донецької області від 07.09.2011 року ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, за те, що він 25 лютого 2011 року приблизно о 17 годині 30 хвилин керуючи пасажирським автобусом марки «ПАЗ-4234», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Некрасова в місті Вуглегірськ в напрямку міста Дебальцеве, в районі будинку № 22, розташованого по вищевказаній вулиці в порушення п. 19.3 Правил дорожнього руху України, не переконавшись в безпеці руху, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих тілесних ушкоджень помер. ОСОБА_4 був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію в 2011 році». Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована у відповідача. В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу була завдана матеріальна шкода, що складається з витрат на придбання оградки вартістю 1 900,00 грн., металевого стола вартістю 300,00 грн.; лавочки вартістю 220,00 грн., витрат на встановлення вказаних предметів у сумі 500,00 грн., усього на загальну суму 2 920,00 грн.; придбання пам'ятника, граніту, стели, тумби, квітника вартістю 4 500,00 грн., кошти на встановлення даних предметів у сумі 4 000,00 грн., усього на загальну суму 8 500,00 грн.; витрати на придбання труни вартістю 320,00 грн., хреста вартістю 135,00 грн., ліжка вартістю 150,00 грн., хусток у кількості 2 штуки вартістю 35,00 грн. за кожну, усього 70,00 грн., вінків у кількості 2 штуки вартістю 220,00 грн. за кожну, усього 440,00 грн., кошти за послуги автотранспорту у сумі 450,00 грн., усього на загальну суму 1 565,00 грн.; витрати на придбання медикаментів у сумі 2 512,86 грн., 541,25 грн., 433,88 грн., витрати у сумі 6 000,00 грн., та моральна шкода. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» матеріальну шкоду у сумі 51 000,00 грн., моральну шкоду у сумі 2 550,00 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 14.09.2011 року по 08.08.2012 року у сумі 7 071,52 грн., судові витрати покласти на відповідача.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні просили задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі на підставах, викладених у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 77, 169, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній даних і доказів, так як у суду є достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, а позивач не заперечує проти такого розгляду.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_4 обвинувачувався в тому що 25 лютого 2011 року приблизно о 17 годині 30 хвилин він, керуючи пасажирським автобусом марки «ПАЗ-4234», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Некрасова в місті Вуглегірськ в напрямку міста Дебальцеве, в районі будинку № 22, розташованого на вищевказаній вулиці в порушення п. 19.3 Правил дорожнього руху України, не переконавшись в безпеці руху, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих тілесних ушкоджень помер.
Постановою Єнакіївського міського суду Донецької області від 07.09.2011 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України була закрита, ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з актом амністії (а.с.9-10).
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).
Позивач є донькою ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 6).
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4, який працює у Приватному підприємстві «Сігнал» (а.с. 32-35), застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС», про що свідчить поліс № ВЕ/5136649 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 21.06.2010 року (а.с. 8).
Внаслідок скоєної дорожньо-транспортної пригоди позивачем були здійснені витрати на придбання оградки вартістю 1 900,00 грн., металевого стола вартістю 300,00 грн.; лавочки вартістю 220,00 грн., на встановлення вказаних предметів у сумі 500,00 грн., усього на загальну суму 2 920,00 грн.; на придбання пам'ятника, граніту, стели, тумби, квітника вартістю 4 500,00 грн., кошти на встановлення даних предметів у сумі 4 000,00 грн., усього на загальну суму 8 500,00 грн.; на придбання труни вартістю 320,00 грн., хреста вартістю 135,00 грн., ліжка вартістю 150,00 грн., хусток у кількості 2 штуки вартістю 35,00 грн. за кожну, усього 70,00 грн., вінків у кількості 2 штуки вартістю 220,00 грн. за кожну, усього 440,00 грн., кошти за послуги автотранспорту у сумі 450,00 грн., усього на загальну суму 1 565,00 грн.; витрати на придбання медикаментів у сумі 2 512,86 грн., 541,25 грн., 433,88 грн., приготування поминального обіду у сумі 6 000,00 грн. (а.с. 11-15, 40-43).
Згідно полісу № ВЕ/5136649 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю на одного потерпілого, становить 51 000,00 грн. (а.с. 8).
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Згідно ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ст. 58 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
У відповідності до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2-3 ч. 1 ст. 20 Закону України „Про страхування", страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у
встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
У відповідності з п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Також згідно п. 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до заяви додаються і інші документи.
Заява про страхове відшкодування була подана позивачем до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС», проте відповідачем не здійснено страхове відшкодування у повному обсязі у строк, встановлений законом.
Ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання, або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Постановою Національного банку України № 377 від 09.08.2010 року встановлено, що розмір облікової ставки з 10.08.2010 року складає 7,7500 %, згідно постанови Національного банку України № 102 від 21.03.2012 року розмір облікової ставки з 23.03.2012 року становить 7,500 %.
Пеня за період з 14.09.2011 року по 22.03.2012 року вираховується наступним чином:
51 000,00 грн. : 100 % х 15,5 (подвійна облікова ставка Національного банку України) : 365 х 192 (кількість днів прострочення) = 4 158,24 грн.
Пеня за період з 23.03.2012 року по 08.08.2012 року складає 2 913,28 грн., що вираховується наступним чином:
51 000,00 грн. : 100 % х 15 (подвійна облікова ставка Національного банку України) : 365 х 139 (кількість днів прострочення).
Загальний розмір пені за період з 14.09.2011 року по 08.08.2012 року становить 7 071,52 грн. (4 158,24 грн. + 2 913,28 грн.).
Таким чином, судом встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов укладеного договору, відповідачем були порушені строки виплати страхового відшкодування, тому підлягає стягненню пеня за період з 14.09.2011 року по 08.08.2012 року за несвоєчасну сплату страхового відшкодування у сумі 7 071,52 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди (п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України передбачає, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 9 вказаної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно полісу № ВЕ/5136649 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю на одного потерпілого, становить 51 000,00 грн. (а.с. 8).
За таких обставин суд вважає, що та фізичний біль та страждання, яких позивач ОСОБА_1 зазнала у зв'язку зі смертю її батька ОСОБА_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 07.09.2011 року, призвели до порушення звичного устрою життя позивача, вона втратила нормальні життєві зв'язки, відчувала та відчуває нервову напругу та переживання, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. При визначенні розміру заподіяної позивачу моральної шкоди, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг душевних страждань, які зазнав позивач, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя, а також враховуючи ліміт відповідальності Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», який становить 51 000,00 грн., тому вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» підлягають задоволенню у повному обсязі: з відповідача слід стягнути на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 2 550,00 грн.
Виходячи із вищенаведеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
За таких обставин слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір за подання позивачем до суду позовної заяви майнового характеру у сумі 580,72 грн., за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - у сумі 229,40 грн., усього судовий збір на загальну суму 810,12 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 979, 988, 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України, Законом України „Про страхування", Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 3, 4, 6, 10, 11, 57-60, 77, 88, 197, 209, 212-215, 218, 222-233, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, у відшкодування матеріальної шкоди 51 000,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча грн. 00 коп.), у відшкодування моральної шкоди 2 550,00 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.), пеню за несвоєчасну сплату страхового відшкодування за період з 14.09.2011 року по 08.08.2012 року у сумі 7 071,52 грн. (сім тисяч сімдесят одна грн. 52 коп.), усього на загальну суму 60 621,52 грн. (шістдесят тисяч шістсот двадцять одна грн. 52 коп.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь держави судовий збір у сумі 810,12 грн. (вісімсот десять грн. 12 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуто Єнакіївським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд Донецької області у десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Єнакіївського міського суду
Донецької області Л.В. Мелещенко