Справа № 199/8975/13-ц
(2/199/3220/13)
іменем України
„25" вересня 2013 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Спаї В.В.,
секретар - Носенко Ю.О.,
за участі позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 03.12.2005 р. взяв шлюб із відповідачем та мешкав разом із дружиною до січня 2013 року, подружжя дітей не має.
Як зазначається позивачем при зверненні до суду спочатку спільне життя складалося добре, утім, протягом останнього часу почало погіршуватися, оскільки виникали суперечки та сварки, подружжя втратило почуття любові та взаємної згоди, відповідач почала зраджувати, дружина знайшла собі іншого чоловіка та мешкає разом із ним (сімейні відносини припинені з 30.01.2013 р.); відповідач забрала частину майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, деякі документи.
Посилаючись у позові на те, що шлюб є лиш формальним, між подружжям відсутнє нормальне спілкування, та позивач не бажає продовжувати такі шлюбні відносини, у позові й заявлено відповідну вимогу про розірвання шлюбу.
У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити поданий позов.
Разом з тим, відповідно до пояснень позивача він на даний час підтримує фактичні шлюбні відносини з іншою жінкою та має намір одружитися; водночас, позивач наголошував на тому, що подружжя не має нічого спільного, що сім'я розпалася остаточно та відновленню не підлягає, та виразив впевненість в тому, що з боку відповідача надання заяви про її відпустку за межами України є лише спробою затягнути з розглядом цивільної справи, оскільки в цій відпустці відповідач перебуває разом з іншим чоловіком, з яким підтримує тривалий час фактичні шлюбні відносини. На підставі зазначеного позивач просив суд розглянути справу в даному судовому засіданні та ухвалити рішення про задоволення позову повністю.
За ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд за згодою позивача у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України вирішував справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Врахував пояснення позивача та дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені обставини.
Як було встановлено судом, 03.12.2005 р. між сторонами за цим позовом був зареєстрований шлюб, про що був зроблено відповідний актовий запис та видано свідоцтво; подружжя не має неповнолітніх дітей та в позасудовому порядку не досягло згоди щодо реєстрації розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦПК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя; згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Таким чином, суд, з'ясував фактичні взаємини подружжя, зокрема те, що подружжя відсторонилося один від одного, шлюбні відносини подружжя припинені з січня 2013 року, подружжя мешкає окремо, а також дійсні причини розірвання шлюбу (суперечки та сварки, втрата почуття любові, взаємної згоди та поваги), які у свою чергу вплинули на шлюбні стосунки, дійшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам цього подружжя, що має істотне значення.
Разом з тим, приймаючи рішення про задоволення позову, суд бере до уваги, що шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка (ст. 51 Конституції України), утім, з боку позивача відсутня вільна згода на перебування у шлюбі із ОСОБА_2, те, що відповідач повторно не скористалася правом брати участь у судових засіданнях та правом надання заперечень проти позову (провадження у справі відкрито ухвалою від 26.02.2013 р., та за заявою відповідача судове рішення, ухвалене в порядку заочного розгляду справи, вже було скасовано судом та призначена до розгляду в загальному порядку), тому суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю.
Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до приписів ст.ст. 88 та 215 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 13 грудня 2005 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська під актовим записом №1043.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 114,70 грн.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя