Справа № 708/1075/13-ц
Номер провадження № 2/708/344/13
Іменем України
25 вересня 2013 р.
Чигиринський районний суд, Черкаської області, в складі:
головуючого судді - Совгири І.В.
при секретарі - Тендітній Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю чоловіка та жінки, що проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та розподіл даного майна, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю чоловіка та жінки, що проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, -
Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання майна спільною сумісною власністю чоловіка та жінки, що проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та розподіл даного майна, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на території Чигиринської міської ради Чигиринського району. Позивач проживала однією сім»єю з померлим в період часу з листопада 1993 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2, спільно вели господарство, мали спільний бюджет, що встановлено рішенням Чигиринського районного суду від 28.05.2013 року. За період спільного проживаня ними було придбано та зареєстровано на ім"я ОСОБА_3 автомобіль марки ВАЗ 2109, 1992 року випуску, шасі номер НОМЕР_2, реєстраційний державний номерний знак НОМЕР_1. Крім того, згідно депозитного вкладу в Публічному Акціонерному Товаристві Комерційний банк "ПриватБанк" згідно договору № SAMDN80000732183209 "Стандарт" від 14 січня 2013 року на депозитному рахунку, відкритому на ім"я ОСОБА_3, знаходяться грошові кошти в сумі 10600 доларів США.
Після смерті ОСОБА_3 позивач здійснила його поховання, провела всі необхідні дії, пов"язані з поминальними обідами, оплатила всі рахунки.
А тому, просить визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, автомобіль марки ВАЗ 2109, 1992 року випуску, шасі номер НОМЕР_2, реєстраційний державний номерний знак НОМЕР_1, та грошові кошти, що знаходяться на депозитному рахунку згідно депозитного вкладу в ПАТ КБ "ПриватБанк" від 14 січня 2013 року, а також визнати за нею право власності на 1/2 частину цього майна.
Представник відповідача ОСОБА_4 на попередньому судовому засіданні заявив клопотання про приєднання до первісного позову зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю чоловіка та жінки, що проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, яке було судом задоволено.
В судовому засіданні позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 підтримала заявлені нею позовні вимоги в повному обсязі та прохала їх задовольнити, надавши заперечення на зустрічний позов, де прохала відмовити в його задоволені, мотивуючи тим, що вона та її дочка ОСОБА_5 являються власниками квартири АДРЕСА_1. Дана квартира була набута ними під час приватизації, а ОСОБА_3 не являвся власником квартири, оскільки на момент приватизації у нього було власне житло. І проживаючи у вказаній квартирі він не мав права володіння чи розпорядженя нею. Щодо заявлених вимого про поділ спільного гаража, то з 10.10.2012 року, ще за життя ОСОБА_3, даний гараж був оформлений згідно заяви на ОСОБА_6, а тому не має підстав для поділу вказаного майна.
В судовому засіданні представник відповідача (представник позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 підтримав зустрічні позовні вимоги в повному обсязі, прохав визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3: квартиру АДРЕСА_1, яка була приватизована ОСОБА_1 за час спільного проживаня з ОСОБА_3, грошові вклади ОСОБА_1, внесені в період з листопада 1993 року по 19.02.2013 року та гараж придбаний на ім"я ОСОБА_1 в Чигиринській громадській спілці власників гаражів "Авто 2004". Щодо позовних вимог ОСОБА_1, то він не заперечував проти їх задоволення, оскільки факт проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з листопада 1993 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено рішенням Чигиринського районного суду від 28.05.2013 року, яке вступило в законну силу та сторонами не оспорювалося, а законом передбачено, що спільно набуте майно чоловіка і дружини належить їм обом на праві спільної сумісної власності.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України, де зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено і підтверджується рішенням Чигиринського районного суду від 28 травня 2013 року, яке вступило в законну силу та сторонами не оскаржувалося, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з листопада 1993 року до ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, після смерті якого залишилося майно у вигляді автомобіля марки ВАЗ 2109, 1992 року випуску, шасі номер НОМЕР_2, реєстраційний державний номерний знак НОМЕР_1 та депозитного вкладу в Публічному Акціонерному Товаристві Комерційний банк "ПриватБанк" згідно договору № SAMDN80000732183209 "Стандарт" від 14 січня 2013 року в сумі 10600 доларів США.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Частинами 1,2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11). Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності.
Поскільки під час розгляду справи судом встановлено, що сторонами, як подружжям, за час спільного проживання в не зареєстрованому шлюбі в період з з листопада 1993 року по 19.02.2013 рок набуто у власність автомобіль марки ВАЗ 2109, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та депозитний вклад в ПАТ КБ "ПриватБанк" згідно договору № SAMDN80000732183209 "Стандарт" від 14 січня 2013 року, які відповідно до ч.1 ст. 60 СК України, є спільною сумісною власністю подружжя, і на яку вони мають рівні права на володіння, користування і розпорядження цим майном, тому суд вважає можливим позов ОСОБА_1 задовольнити та визнати вказане майно спільною сумісною власністю, а за позивачем визнати право власності на 1/2 її частину.
При цьому, поскільки грошові кошти знаходяться на депозитному рахунку, відкритому на ім"я ОСОБА_3, і на них нараховуються банком передбачені договором відсотки, тому, з метою усунення перешкод в подальшому при користуванні вкладом, суд не вказує конкретну суму грошових коштів, і проводить розподіл лише тої суми, що знаходиться на даному рахунку.
Щодо заявленого зустрічного позову, то судом встановлено наступне.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 26.08.1996 року, виданого дирекцією Чигиринської ПГЕС, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 являються власниками квартири АДРЕСА_1.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована і проживає у вказаній квартирі з 20.01.1988 року і по даний час (довідка КП "Благоустрій" від 27.08.2013 року).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є житло, набуте ними за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", де ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Тобто, ОСОБА_3 до дня смерті був зареєстрований та проживав у квартирі АДРЕСА_1, без права володіня чи розпорядження нею, а тому вимоги за зустрічним позовом в цій частині задоволеню не підлягають.
Крім того, як вбачається з листа АТ "Райффайзен Банк Аваль" № 115 від 05.09.2013 року, на ім"я ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_4, МФО 380805, останній рух по якому був 31.07.2007 року. Тобто, депозитні вклади, відкриті на ім"я ОСОБА_1, в банку відсутні. Щодо посилання представника відповідача (представника позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 на наявність вкладів в інших банківських установах, то ним не було надано в судове засідання належних безспірних доказів на підтвердженя цього, а тому його вимоги щодо визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 грошових вкладів відкритих на ім"я ОСОБА_1, внесених в період з листопада 1993 року по 19.02.2013 року, є безпідставними та задоволеню не підлягають.
Не підлягає задоволенню і вимога за зустрічним позом щодо визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 гаража, придбаного на ім"я ОСОБА_1 в Чигиринській громадській спілці власників гаражів "Авто 2004", поскільки як встановлено в судовому засіданні та вбачається з довідки від 27.08.2013 року, виданої головою правління ЧГСВГ "Авто 2004" Ханьком В.І., гараж № 254 з 10.10.2012 року (ще за життя ОСОБА_3) згідно заяви ОСОБА_1 оформлений на ОСОБА_6
З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає, що в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю чоловіка та жінки, що проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу слід відмовити за безпідставністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 8 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. ст. 57, 60, 61, 69, 70, 71, 163 СК України, ст. ст. 60, 61, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю чоловіка та жінки, що проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та розподіл даного майна - задовольнити повністю.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, автомобіль марки ВАЗ 2109, 1992 року випуску, шасі номер НОМЕР_2, реєстраційний державний номерний знак НОМЕР_1, та грошові кошти, що знаходяться на депозитному рахунку згідно депозитного вкладу в Публічному Акціонерному Товаристві Комерційний банк "ПриватБанк" згідно договору № SAMDN80000732183209 "Стандарт" від 14 січня 2013 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля марки ВАЗ 2109, 1992 року випуску, шасі номер НОМЕР_2, реєстраційний державний номерний знак НОМЕР_1, належного померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, РКС НОМЕР_6 від 29.04.2005 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину грошових коштів, що знаходяться на депозитному рахунку згідно депозитного вкладу в Публічному Акціонерному Товаристві Комерційний банк "ПриватБанк" згідно договору від 14 січня 2013 року № SAMDN80000732183209 "Стандарт" укладеного між банком та померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю чоловіка та жінки, що проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу - відмовити за безпідставністю.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий