Справа № 708/1099/13-ц
Номер провадження № 2/708/347/13
Іменем України
(заочне)
25 вересня 2013 р.
Чигиринський районний суд, Черкаської області, в складі:
головуючого судді - Совгири І.В.
при секретарі -Тендітній Л.В.
з участю:
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чигирині Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру,-
Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1.
Вимоги мотивуються тим, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між подружжям в натурі.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, пояснила, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між подружжям в натурі. Просить визнати за нею 1/2 частку у праві спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_1.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином, відповідно до чинного законодавства, викликаним в судове засідання, а тому суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони проживали з липня 2000 року по 04.03.2005 року в не зареєстрованому шлюбі.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3.
Згідно копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 4 березня 2005 року між ними зареєстровано шлюб Відділом РАЦС Чигиринського районного управліня юстиції Черкаської області, актовий запис № 23, де після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище "ОСОБА_1".
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 15.08.2013 року, (копія рішення Чигиринського районного суду від 15.08.2013 року про розірвання шлюбу).
За час спільного проживання сторони придбали у власність квартиру АДРЕСА_1, власником якої на підставі договору купівлі-продажу від 21.04.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Чигиринського районного нотаріального округу ОСОБА_5 за № 867, є відповідач ОСОБА_2 Даний договір купівлі-продажу зареєстровано в Чигиринському відділку ЧОО БТІ (Витяг № 4618189 від 02.09.2004 року серії СВС № 489134).
Також, судом встановлено, що позивач зареєстрована у спірній квартирі з 13.07.2005 року і продовжує проживати у ній на даний час.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Частинами 1,2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11). Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності.
Поскільки під час розгляду справи судом встановлено, що сторонами, як подружжям, за час спільного проживання в не зареєстрованому (з липня 2000 року по 04.03.2005 року) та в зареєстрованому шлюбу (з 04.03.2005 року по 26 травня 2013 року), за відплатною цивільно-правовою угодою купівлі-продажу, 21.04.2004 року набуто у власність квартиру АДРЕСА_1, яка відповідно до ч.1 ст. 60 СК України, є спільною сумісною власністю подружжя, і на яку сторони, як подружжя, мають рівні права на володіння, користування і розпорядження цим майном, тому суд вважає можливим позов задовольнити та визнати вказану квартиру спільною сумісною власністю подружжя, а за позивачем визнати право власності на 1/2 її частину.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 60, 61, 69, 70, 71, 163 СК України, ст. ст. 213, 215, 226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_1 право спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу позивачем до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий