Справа № 685/1091/13-к
Провадження № 1-кп/685/71/13
Іменем України
23 вересня 2013 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в особі: головуючого - судді СТЕЦЮКА І.С.
при секретарі: КАЗМІРЧУК І.Ю.
з участю прокурора: КОСІК С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теофіполі кримінальне провадження № 12013240240000368 про обвинувачення :
ОСОБА_1 який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Шибена Теофіпольського району Хмельницької області, проживає там же, громадянина України, українця, освіта середня, працездатного, водія ПАТ «Зернопродукт МХП», не одруженого, неповнолітніх дітей не має, військовозобов'язаного, раніше не судимого;
ОСОБА_2 який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Шибена Теофіпольського району Хмельницької області, громадянина України, українця, освіта середня, працездатного, водія ПАТ «Зернопродукт МХП», одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, військовозобов'язаного, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
18 серпня 2013 року біля 20 год. обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вул. Островського у с. Шибена Теофіпольського району Хмельницької області заподіяли потерпілому ОСОБА_3 за те що він ображав їх матір ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження які утворилися внаслідок того що ОСОБА_1 вдарив його кулаком в обличчя чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри носа, лівої навколо-очної ділянки обличчя, перенісся, локального крововиливу під кон'юктиву лівого очного яблука а коли потерпілий упав обвинувачений ОСОБА_2 наніс йому декілька ударів руками в область спини та грудей які викликали тілесні ушкодження у вигляді саден правої надключичної ділянки, крововиливів м'яких тканин лівої половини грудної клітки.
Такі дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисні легкі тілесні ушкодження.
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнали повністю. Із їх показань встановлено що дійсно близько 20 год. 18 серпня 2013 року коли вони поверталися додому то побачили ОСОБА_3, який перед цим ображав їх матір, у зв'язку із чим ОСОБА_1 вийшов з автомобіля і вдарив його кулаком в обличчя від чого ОСОБА_3 впав а ОСОБА_2 наніс ще кілька ударів кулаками в область спини та грудей ОСОБА_3
У вчиненому розкаялися, просили їх суворо не карати, вважають недоцільним дослідження доказів що підтверджують їх вину оскільки вони її не оспорюють, просили закрити провадження у справі оскільки вони з потерпілим помирилися.
Наслідки розгляду кримінального провадження за скороченою формою їм роз'яснені і зрозумілі.
Крім визнання вини обвинуваченими їх вина підтверджується і показаннями потерпілого ОСОБА_3, який підтвердив той факт що 18 серпня 2013 року у нього з ОСОБА_4 виник конфлікт після якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які повертались з роботи на автомобілі зупинилися біля нього і ОСОБА_1 наніс йому один удар кулаком в обличчя, чим спричинив йому садна шкіри носа, лівої навколо очної ділянки обличчя а ОСОБА_2 наніс декілька ударів руками в область спини та грудей уже тоді коли він лежав на землі, що призвели до тілесних ушкоджень у вигляді саден правої надключичної ділянки, крововиливів м'яких тканин лівої половини грудної клітки. Просив кримінальне провадження закрити оскільки він з обвинуваченими досяг примирення і вони відшкодували заподіяну йому шкоду.
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги що всі учасники судового розгляду погодилися із необхідністю розгляду провадження за скороченою формою судового розгляду передбаченою ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження інших доказів оскільки вони ніким не оспорюються.
Оцінюючи викладені обставини справи у їх сукупності суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у нанесені потерпілому ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень у вигляді саден шкіри носа, лівої навколо очної ділянки обличчя, перенісся, локального крововиливу під кон'юктиву лівого очного яблука, саден правої надключичної ділянки, крововиливів м'яких тканин лівої половини грудної клітки повністю доведена, а їх дії органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, обставини скоєння злочину, обставини що обтяжують та пом'якшують покарання, особи обвинувачених.
У судовому засіданні обвинувачені та потерпілий просили закрити провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін, прокурор просила звільнити обвинувачених від кримінальної відповідальності у зв'язку із досягненням примирення з потерпілим.
Обвинувачені вину свою у вчиненні злочину визнали повністю, розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, по місцю проживання і роботи вони характеризуються виключно позитивно, обвинувачений ОСОБА_2 має на утриманні малолітню дитину. Це пом'якшує їх покарання.
Заслухавши сторони кримінального провадження, прокурора, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Ст. 46 КК України встановлено, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України є злочином невеликої тяжкості оскільки не передбачає покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» передбачене у ст. 46 КК України звільнення від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Обвинувачені вперше вчинили злочин невеликої тяжкості, примирилися з потерпілим, відшкодували завдані збитки та не заперечували проти застосування щодо них звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Наслідки закриття кримінального провадження з цих підстав обвинуваченому роз'яснені і зрозумілі.
Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про необхідність звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України тобто у зв'язку із їх примиренням з потерпілим.
Виходячи із наведеного, керуючись ст.ст. 284 - 288 КПК України, ст.ст. 12, 46 КК України, районний суд
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з їх примиренням з потерпілим закрити і звільнити їх від кримінальної відповідальності.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана у Апеляційний суд Хмельницької області через районний суд протягом 7 діб з дня її проголошення.
Головуючий