Справа № 317/3020/13-ц
№/п 2/317/1354/2013
25 вересня 2013 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Гончаренко П.П.
при секретарі - Зеленській С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи без самостійних вимог: Запорізька районна державна нотаріальна контора, Державна реєстраційна служба Запорізького РУЮ у Запорізькій області, про визнання права власності на спадкове майно, суд -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіальної громади в особі Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи без самостійних вимог: Запорізька районна державна нотаріальна контора, Державна реєстраційна служба Запорізького РУЮ у Запорізькій області, про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими спорудами розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачка являється спадкоємицею за законом першої черги, як донька померлого. Позивачка прийняла спадщину, відкриту після смерті батька у встановленому законодавством порядку, а саме звернулась із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, де було відкрито спадкову справу та оформила частину спадкового майна.
На теперішній час позивачка бажає оформити та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі на житловий будинок, але не має можливості у зв'язку з тим, що за життя батько не оформив належним чином право власності на житловий будинок та не зареєстрував його в ТОВ «ЗМБТІ». На теперішній час позивачка не має можливості зареєструвати право власності на спадкову житловий будинок на ім'я померлого, тому що правоздатність фізичної особи припиняється з її смертю, що створює позивачці перешкоди в оформленні спадкового майна, у зв'язку з чим позивачка змушена була звернутись до суду з даною позовною заявою.
Після смерті батька позивачки спадкоємницею за законом була ще матір позивачки - ОСОБА_3, яка відмовилась від своєї частки спадщини на користь позивачки, на теперішній час являється померлою ІНФОРМАЦІЯ_2.
Інших спадкоємців за заповітом, за законом, та які б мали обов'язкову частку спадщини не має.
В судове засідання представник позивачки надала заяву про підтримання уточнених позовних вимог в повному обсязі, просить розглянути справу у її відсутність.
Представник відповідача - Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області у судове засідання не з'явився, надали суду заяву, в якій зазначили, що позовні вимоги визнають в повному обсязі, просять розглянути справу в відсутність їх представника.
Представники третіх осіб: Державної реєстраційної служби Запорізького РУЮ у Запорізькій області та Запорізької районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явились, надали суду письмові заяви про відсутність заперечень та просять розглянути справу в відсутність їх представників.
Тому суд вважає за необхідне розглядати справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з частиною 4 ст. 169 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку з чим, на підставі ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
У відповідності зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.
Судом встановлені такі факти та відповідні правовідносини.
Оскільки, правовідносини по спадкуванню виникли в період дії ЦК УРСР, то при розгляді справи суд керується нормами права, які діяли на час виникнення правовідносин, а саме, нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року, яка діяла на час відкриття спадщини, спадкоємство здійснюється за законом або за заповітом.
Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР в редакції 1963 року кожен громадянин має право залишити заповіт на все своє майно або його частину одному або недількам особам.
Згідно зі ст. 541 ЦК УРСР в редакції 1963 року заповіт повинен бути складений в письмовій формі з зазначенням місця та часу його складання, власноручно підписаний заповідачем та нотаріально посвідчений.
Відповідно до вимог ст.ст. 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном, чи він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується наданим суду свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1, видане 10.01.1993 року Августинівською сільською радою Запорізького району Запорізької області.
Факт родинних відносин позивачки з спадкодавцем підтверджений наданим суду свідоцтвом про народження ОСОБА_1, де в графі «батько» зазначений ОСОБА_2 та свідоцтвом про зміну прізвища.
Належність померлому ОСОБА_2 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується копією з погосподарської книги, довідками Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, актом про закінчення будівництва будинку а також технічним паспортом на будинок де користувачем вказано ОСОБА_2
Відповідно до ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа (фізична, юридична) має конституційне право на судовий засіб захисту.
Згідно Цивільного кодексу України особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутися до суду як з позовом про визнання права власності (ст. 392 ЦК України).
Статтею 16 ЦК України передбачено, що звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.
Таким чином, у зв'язку з тим, що оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку позивач не має змоги, тому вона звернулась до суду з позовною заявою.
Згідно п. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Пунктом 3 цієї ж статті передбачено, що якщо цивільні правовідносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
У відповідності до п. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 року, право власності на інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Однак, враховуючи те, що спірні правовідносини виникли до 01.01.2004 року (тобто будинок придбаний в 1973 році), згідно із ч. 6 ст. 86 ЦК УРСР відносини власності регулюються Законом України «Про власність», цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
За положеннями ст. 86 ЦК УРСР та ст.2 Закону України «Про власність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Відповідно до ст. 12 Закону України від 07.02.1991 року «Про власність», чинного на час виникнення спірних правовідносин, громадянин набуває права власності на доходу від участі в суспільному виробництві індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Відповідно до ст. 49 зазначеного Закону володіння майном вважається правомірним, якщо інше не було встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.
Відповідно ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов про визнання його права власності.
Згідно п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого правовстановлюючими документами на підставі яких проводиться Постановою КМ України від 22.06.2011 року № 703, реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 182 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрації по справі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що об'єкти нерухомого майна підлягають спеціальній реєстрації відповідним органом. Згідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою факту виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно.
На підставі вищевикладеного, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки задоволення її позовних вимог не порушує невизнанні або оспорюванні права, свободи чи інтереси будь-яких осіб та вважає за можливе визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 524, 534, 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст. 392 ЦК України, Законом України «Про власність», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», п. 27 Постанови КМУ від 22 червня 2011 р. № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через суд першої інстанції в 10 денний строк з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: П.П. Гончаренко