Справа № 121/6653/13-а
2-а/121/459/13
30 вересня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Леонова А.А., при секретарі Худяковій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду АР Крим адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сімеїзської селищної ради в АР Крим про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача противоправними щодо порушення порядку розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання йому безоплатно у власність земельної ділянки без його погодження, орієнтовно площею 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах селища Сімеїз АР Крим; зобов'язати відповідача внести на засідання її чергової сесії та розглянути його клопотання про виділення та передачу йому у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах селища Сімеїз АР Крим, орієнтовно площею 0,15 га без його погодження у порядку та строки, встановлені чинним Законодавством України та надати йому мотивовану відповідь за результатами розгляду клопотання; стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 16 000 гривень та суму судового збору.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач послався на ту обставину, що 15 січня 2013 року він звернувся до відповідача з клопотанням про надання йому безоплатно у власність земельну ділянку орієнтованою площею 0,15 га в межах смт. Сімеїз, АР Крим відповідно до ч.6.ст.118 ЗК України. Проте, відповідач в порушення вимог чинного земельного законодавства, не розглянув його клопотання, а лише надав відповіді, що є порушенням його права, тому він був змушений звернутись до суду для захисту своїх прав.
В судовому засіданні представник позивача уточнив свої позовні вимоги, відмовившись від вимог в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу. В іншій частині позов підтримав, наполягав на його задоволенні з підстав, зазначених в позові.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, та зазначив, що клопотання ОСОБА_1 виносилося на сесію Сімеїзської селищної ради, проте рішення не було прийнято, оскільки не набрало необхідну кількість голосів депутатів. В задоволенні позову просив відмовити.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», .
У відповідності із ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст. 12 Земельного Кодексу України, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Земельного Кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, - громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на 16.04.2013 року), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ч. 7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 через свого повіреного 15 січня 2013 року звернувся до відповідача з клопотанням та просив надати йому відповідно до вимог ч.6 ст.118 ЗК України безоплатно у власність земельну ділянку орієнтованою площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель в межах смт. Сімеїз, АР Крим (а.с. 9-10).
05.02. 2013 року за №02-14/235 на адресу ОСОБА_1 було надіслано листа за підписом секретаря Сімеїзської селищної ради із змісту якого вбачається, що звернення позивача на пленарному засіданні Сімеїзської селищної ради не розглядалося2 (а.с. 25).
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, це є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.
Судом встановлено, що Сімеїзською селищною радою клопотання ОСОБА_1 розглянуте по суті на сесії Сімеїзської селищної ради не було.
Що стосується нерозгляду заяви ОСОБА_1 то, оскільки в порушення вимог закону вони до теперішнього часу не розглянуті на сесії Сімеїзської селищної ради, то є підстави для визнання бездіяльності Сімеїзської селищної ради протиправною.
Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, порушує права позивача та охоронювані законом інтереси в отриманні земельної ділянки у власність.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, - у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 19, 41, 55, 140, 144 Конституції України, ст.ст. 12, 39, 116, 118, 151, 158, Земельного Кодексу України, ст.ст. 10, 25, 26, 46, 34, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 2, 6, 9, 10, 11, 14, 17, 71, 159-163 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Сімеїзської селищної ради АР Крим щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 15 січня 2013 року про надання йому безоплатно у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,15 га в межах смт. Сімеїз, АР Крим.
Зобов'язати Сімеїзську селищну раду АР Крим на найближчій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15 січня 2013 року про надання йому безоплатно у власність земельну ділянку орієнтованою площею 0,15 га в межах смт. Сімеїз, АР Крим.
Стягнути з Сімеїзської селищної ради АР Крим на користь ОСОБА_1 судові витрати, сплачені при подачі позовної заяви в розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського Апеляційного Адміністративного суду через Ялтинський міський суд АР Крим в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Суддя: А.А.Леонов