Справа: № 826/5505/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
19 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
при секретарі Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та заяву ОСОБА_4, яка приєдналась до апеляційної скарги, на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до Святошинського районного відділу Головного управління в м. Києві Державної міграційної служби про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з позовом до Святошинського районного відділу Головного управління в м. Києві Державної міграційної служби про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_4 подала заяву про приєднання до апеляційної скарги, в якій також просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Представник апелянта ОСОБА_2 та представник ОСОБА_4, підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, та постановити нову, якою задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Представник відповідача не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання, відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Довідки Форми №3 від 21.03.2007р. №114/3 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва, виданої ОСОБА_4, остання перебуває на реєстраційному обліку в АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_5
На підставі рішення Київської міської ради народних депутатів №35 від 05.03.1992р., земельна ділянка по АДРЕСА_2 вилучена для державних потреб, а саме, будівництва кінотеатру. В зв'язку з цим, ОСОБА_4 отримала ордер на сім'ю з однієї особи - однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, а також нараховано грошову компенсацію та вирішено питання про виділення її донці місця в гаражному кооперативі.
ОСОБА_4 та інші члени її родини прийняли квартири та інші компенсації від держави замість вилученого майна.
14 червня 1999 року ОСОБА_4 отримала Державний акт про право власності на землю №75-2-012196 для будівництва та обслуговування господарських споруд, який рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 13.02.2003р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13.05.2003р. та ухвалою Верховного суду України від 25.08.2003р., визнано недійсним.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05.12.2011р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва, прийнятою в травні 2012 року, позов Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ОСОБА_4 про припинення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 задоволено. Припинено право власності ОСОБА_4 на житловий будинок по АДРЕСА_2.
19 липня 2012 року позивачі були зняті з реєстраційного обліку, Святошинським районним відділом Головного управління в м. Києві Державної міграційної служби, за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р. №1382-ІV, зі змінами та доповненнями, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
- заяви особи або її законного представника;
- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
- свідоцтва про смерть;
- інших підстав, які свідчать про припинення.
Таким чином, оскільки право власності ОСОБА_4 на будинок по АДРЕСА_2 припинено, наявні підстави для зняття з реєстрації місця проживання її за вказаною адресою.
Однак, що стосується зняття з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_5, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Як встановлено ст.7 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні», підставою для зняття з реєстрації є наявність рішення про виселення або позбавлення права користування житловим приміщенням.
Як вбачається з матеріалів справи, таке рішення відносно апелянтів не приймалося.
А тому, правових підстав для зняття з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у відповідача не було, оскільки відсутнє рішення про виселення чи припинення права користування стосовно позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що виключає можливість зняття їх з реєстрації.
Таким чином, неправомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині скасування зняття з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, а постанова суду першої інстанції в цій частині не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з постановленням нової постанови про задоволення позовних вимог в цій частині.
Крім того, колегія суддів зазначає, що не підлягають задоволенню вимоги про визнання дій неправомірними та зобов'язання відновити реєстрацію місця проживання, оскільки скасування зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 тягне визнання дій неправомірними та зобов'язання відновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за вищевказаною адресою.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та заяву ОСОБА_4, яка приєдналась до апеляційної скарги - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 року в частині визнання протиправними дії Святошинського районного відділу Головного управління в м. Києві Державної міграційної служби стосовно зняття з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 скасувати та постановити нову, якою позов ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до Святошинського районного відділу Головного управління в м. Києві Державної міграційної служби про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 здійсненого Святошинським районним відділом Головного управління в м. Києві Державної міграційної служби.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М.Ганечко
Судді: А.Ю.Коротких
О. Г. Хрімлі
Повний текст постанови виготовлений 26.09.2013 року.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.