Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
30 вересня 2013 р. №820/8740/13-а
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії ,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м.Харкова , з адміністративним позовом до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції , в якому просить суд, визнати протиправними дії Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.08.2013.; скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.08.2013 з виконання рішення № 949 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у розмірі 231,18грн., винесеного управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова 19.04.2011 до Акціонерного товариства закритого типу "Граніт"; зобов'язати Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції прийняти рішення № 949 від 19.04.2011 про стягнення з АТЗТ "Граніт" 231,18грн. до виконання, відкрити виконавче провадження та провести всі відповідні дії у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження".
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у спірних правовідносинах не існує визначених законом підстав для прийняття органом державної виконавчої служби рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення територіального органу ПФУ про нарахування штрафу і пені.
Представником позивача було подано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, уповноваженого представника для отримання матеріалів позову і для участі у судовому засіданні не направив. Про причину неявки, всупереч ч. 2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надав, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.
Згідно ч. 4, 6 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Тому суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представника позивача та відповідача, в письмовому провадженні, на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 31.05.2013 р. старшим державним виконавцем Московського ВДВС Погосян В.В. була винесена постанова № 31205139 про повернення виконавчого документа стягувачеві з виконання рішення № 949 від 19.04.2011р., виданого УПФУ в Московському районі м. Харкова про стягнення з АТЗТ "Граніт" на користь держави в особі УПФУ в Московському районі м. Харкова заборгованості у розмірі 231, 18 грн. на підставі п. 2, 5 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" - у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними та у зв'язку з неможливістю з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, яку було отримано позивачем 26.06.2013 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції позивача на копії супровідного листа.
15.07.2013 року позивачем було повторно подано до Московського ВДВС заяву від 10.07.2013 року № 10762/30-07 про примусове виконання рішення УПФУ в Московському районі м. Харкова № 949 від 19.04.2011р. про застосування до АТЗТ "Граніт" штрафних санкцій та нарахування пені в сумі 231, 18 грн.
09.09.2013 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції позивача на копії супровідного листа, позивачем була отримана постанова державного виконавця Московського ВДВС Колесник М.А. ВП № 39633080 від 06.08.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання рішення УПФУ в Московському районі м. Харкова № 949 від 19.04.2011р.
Як з'ясовано судом, юридичною підставою для винесення спірного рішення є п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", а фактичною підставою висновок суб'єкта владних повноважень про неподання стягувачем інформації про наявність у боржника майна, з посиланням на «Порядок взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Пенсійного фонду України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 3593/5 від 26.12.2011 р., згідно якого при повторному пред'явленні до виконання виконавчого документа, який було повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке законом може бути звернено стягнення, органи Пенсійного фонду України надають державному виконавцю іншу наявну додаткову інформацію про виявлене у боржника майно.
Пунктом 8 ч. 2. ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою зокрема, такі виконавчі документи, як рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Частиною 14 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
При цьому, у оскаржуваній постанові державним виконавцем не зазначено, що це за обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження і яким саме законом вони передбачені.
Доводи, викладені відповідачем в оскаржуваній постанові не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки пунктом 13 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Пенсійного фонду України, затвердженого наказом Мінюст|Пенсійний фонд, від 26.12.2011 р. № 3593/5|39-1, лише встановлено, що у разі повторного пред'явленні до виконання виконавчого документа, який було повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке за законом може бути звернено стягнення, органи Пенсійного фонду України надають державному виконавцю іншу наявну додаткову інформацію про виявлене у боржника майно. При цьому ні в Законі "Про виконавче провадження" ні у вказаному Порядку не встановлено наслідків неподання такої додаткової інформації, й зокрема того, що це є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Зазначена позиція кореспондується з приписом ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Крім того положеннями Закону України "Про виконавче провадження" стягувач не обтяжений обов'язком подавати органам державної виконавчої служби відомостей про майно боржника, оскільки розшук такого майна є управлінською функцією (обов'язком) згаданих органів в силу ст.ст.1, 2, 11 Закону України "Про виконавче провадження".
Отже неподання стягувачем інформації щодо наявного у боржника майна в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження та не позбавляє права стягувача повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Оцінивши обґрунтованість доводів сторін, з'ясувавши обставини спірних правовідносин, суд доходить висновку, що в ході розгляду справи відповідач, за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності та обґрунтованості мотивів, покладених в основу оскарженого рішення.
За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині вимоги про скасування оскарженої постанови як такої, що винесена передчасно і позбавляє територіальний орган ПФУ можливості отримати задоволення вимог за боргом.
Задоволення позову за цієї вимогою є повністю достатнім для поновлення прав та охоронюваних законом інтересів територіального органу ПФУ як стягувача за виконавчим провадженням і поглинає вимогу про визнання неправомірними дій ВДВС щодо винесення спірної постанови.
Разом з тим, вимога позову про зобов'язання відповідача, Московського ВДВС Харківського міського управління юстиції Харківської області прийняти рішення № 949 від 19.04.2011р. про стягнення з АТЗТ "Граніт" 231,18грн. до виконання, зобов'язання відкрити виконавче провадження та провести всі відповідні дії у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" не підлягає до задоволення, так як суд, по-перше, в силу ст..ст.6, 8, 19 Конституції України не підміняє орган управління в реалізації владних функцій, а по-друге, дана вимога спрямована на майбутнє, бо стосується виключно тих правовідносин і подій, котрі ще не склались і не відбулись відповідно.
Водночас, частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути питання про відкриття виконавчого провадження за заявою позивача від 10.07.2013 року № 10762/30-07 про примусове виконання рішення УПФУ в Московському районі м. Харкова № 949 від 19.04.2011р. про застосування до АТЗТ "Граніт" штрафних санкцій та нарахування пені в сумі 231,18грн. з урахуванням висновків суду.
Керуючись ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 181, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м.Харкова до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати постанову Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Харківської області "Про відмову у відкритті виконавчого провадження" (ВП 39633080) від 06.08.2013р.
Зобов'язати Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Харківської області повторно розглянути питання про відкриття виконавчого провадження за рішенням Управління Пенсійного фонду України у Московському районі міста Харкова № 949 від 19.04.2011р. про застосування до АТЗТ "Граніт" штрафних санкцій та нарахування пені в сумі 231,18грн.
В іншій частині адміністративний позов - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Волошин Д.А.