Постанова від 23.09.2013 по справі 818/7568/13-а

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 р. Справа № 818/7568/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представника позивача - Махітка В.І.,

представника третьої особи - СФГ "Перемога" - Махітька М.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/7568/13-a

за позовом Фермерського господарства "Зодіак-ВМ"

до Відділу Державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахенерготехналадка", селянське фермерське господарство "Перемога"

про визнання протиправним та скасування акту опису та арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Зодіак-ВМ» (далі по тексту - позивач, ФГ «Зодіак-ВМ») звернулося до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції (далі по тексту - відповідач, ВДВС Охтирського МУЮ), в якому просить визнати протиправним та скасувати акт опису та арешту майна від 16.08.2013 року, складений старшим державним виконавцем ВДВС Охтирського МУЮ Очкуренком В.М.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно акту від 16.08.2013 року було описано та накладено арешт на врожай СФГ «Перемога» у вигляді кукурудзи, соняшника та сої в стані вегетації відповідно до наливу зерна. Проте, описаний врожай зернових культур не має безпосереднього відношення до СФГ «Перемога», він належить на праві власності ФГ «Зодіак-ВМ», що підтверджується договором про спільну діяльність від 01.08.2012 року. Таким чином, ВДВС Охтирського МУЮ незаконно описане та арештоване майно, яке не належить СФГ «Перемога», а є власністю ФГ «Зодіак-ВМ». Тому позивач вважає складений акт опису та арешту майна від 16.08.2013 року протиправним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала із зазначених вище підстав.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що 18.02.2013 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду Сумської області №5021/887, виданого 10.10.2012 року, про стягнення з СФГ «Перемога» на користь ТОВ «Сахенерготехналадка» боргу в розмірі 184 800грн. та судового збору у розмірі 3696грн. У зв'язку з відсутністю у боржника іншого майна, на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення боргу, 16.08.2013 року був складений акт опису та арешту майна боржника - врожаю зернових культур в стадії вегетації - на орендованих СФГ «Перемога» земельних ділянках. Про існування договору про спільну діяльність від 01.08.2012 року, укладеного між ФГ «Перемога» та ФГ «Зодіак-ВМ», ні виконавчій службі, ні представнику Бугруватської сільської ради, на території якої знаходяться орендовані боржником земельні ділянки, на момент опису та арешту майна відомо не було, про що свідчить лист сільського голови від 19.08.2013 року. Крім того, згідно вказаного договору про спільну діяльність доля позивача у вирощеній сільськогосподарській продукції складає 97%, а доля СФГ «Перемоги» - 3%, однак, державному виконавцю не надано право визначати частки у праві спільної власності та вирішувати спори про право власності. Таким чином, відповідач вважає, що його дії відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У задоволенні позовних вимог просить відмовити.

В судовому засіданні представник третьої особи - ТОВ «Сахенерготехналадка» проти задоволення позову заперечував, пояснивши, що він є стягувачем у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду Сумської області від 16.07.2011 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року у справі №5021/887/12. Оскільки у боржника - СФГ «Перемрога» було відсутнє інше майно державний виконавець провів опис та арешт майна боржника у вигляді врожаю зернових культур, вирощеного на орендованих земельних ділянках, розташованих на території Бугруватської сільської ради, державний виконавець провів опис та арешт майна боржника у вигляді врожаю зернових культур, вирощеного на орендованих земельних ділянках, розташованих на території Бугруватської сільської ради. На думку представника ТОВ «Сахенерготехналадка», договір про спільну діяльність від 01.08.2012 року був укладений заднім числом з метою ухилення від виконання рішення суду. Вважає, що в разі безпідставного скасування акту опису та арешту майна від 16.08.2013 року порушаться його права як стягувача у виконавчому провадженні (а.с.24-25).

В судовому засіданні представник третьої особи - СФГ «Перемога» проти задоволення позовних вимог не заперечував, пояснивши, що він є боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду Сумської області від 16.07.2011 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року у справі №5021/887/12. Однак, рішення суду на даний час не є виконаним у зв'язку з недостатністю у нього відповідного майна. Зокрема, на території Бугруватської сільської ради СФГ «Перемога» не має земельних ділянок, належних йому на праві власності, а орендує 38 земельних паїв, загальною площе. 1241389 га ріллі, на яких спільно з позивачем вирощує кукурудзу, соняшник та сою з метою подальшого продажу та транспортування (а.с.135-179). Крім того, повідомив, що дійсно 01.08.2012 року між ФГ «Зодіак-ВМ» та СФГ «Перемога» укладено договір про спільну діяльність, згідно якого доля СФГ «Перемога» у вирощеній продукції складає 3%. Тобто, під час опису та арешту майна державний виконавець не з'ясував належним чином, якій юридичній особі належить на праві власності врожай сільськогосподарських культур, внаслідок чого акт опису та арешту майна від 16.08.2013 року є протиправний та повинен бути скасований.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Під виконавчим провадженням, в контексті ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі по тексту - Закон № 606-XIV), розуміють сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що 18.02.2013 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду Сумської області №5021/887, виданого 10.10.2012 року, про стягнення з СФГ «Перемога» на користь ТОВ «Сахенерготехналадка» боргу в розмірі 184 800грн. та судового збору у розмірі 3696грн. (а.с.36-46,114).

З метою повного та своєчасного виконання судового наказу №5021/887 від 10.10.2012 року, що видав Господарський суд Сумської області, державною виконавчою службою вживалися певні заходи, що полягали у виявленні майна боржника, на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення боргу (а.с.49, 60-61, 66-68, 70, 77, 82, 85-92, 103-105, 107), однак, виявленого майна було недостатньо для задоволення вимог стягувача, у зв'язку з чим 18.08.2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Охтирського МУЮ Очкуренком В.М. проведено опис майна боржника (врожай СФГ «Перемога» у вигляді кукурудзи, соняшника та сої в стані вегетації відповідно до наливу зерна) та накладено на нього арешт (а.с.5-7, 108-112).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт

на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту (ч.5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

У відповідності до вимог ч.1 ст.59 цього Закону майно, на яке накладено арешт за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису.

Аналіз наведених норм свідчить, що після відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен у повному обсязі вчиняти виконавчі дії, направлені, у першу чергу, саме на виконання виконавчого документа, у тому числі, здійснювати накладання арешту на майно боржника. При відкритті виконавчого провадження та проведенні виконавчих дій державний виконавець апріорі не обізнаний про те, які договори були укладені між боржником та іншими суб'єктами господарювання, в тому числі і щодо договорів про спільну діяльність. Нормами Закону не передбачено обов'язок державного виконавця визначати конкретний склад майна, яке становить певну частку від загального обсягу вирощеної сільськогосподарської продукції, в тому числі і у відсотковому вираженні.

Зокрема, з матеріалів виконавчого провадження вбачається (а.с.118-121), що після проведення опису та арешту майна з'ясувалося, що між ФГ «Зодіак-ВМ» та СФГ «Перемога» укладено договір про спільну діяльність, згідно п.6.2.1 якого доля СФГ «Перемога» складає 3% від об'єму виробленої продукції, а доля ФГ «Зодіак-ВМ» складає 97% від об'єму виробленої продукції (а.с.8, зворотній бік).

Проте, у матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які б підтверджували той факт, що державний виконавець станом на 16.08.2013 року, тобто на момент складання акту опису та арешту майна, був обізнаний про існування договору про спільну діяльність, незважаючи на те, що він був укладений між боржником та ФГ «Зодіак-ВМ» ще у серпні 2012 року, а виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Сумської області №5021/887 від 10.10.2012 року було відкрито у лютому 2013 року.

Вказані обставини підтверджуються актом опису та арешту майна від 16.08.2013 року та листом третьої особи від 27.08.2013 року (а.с.121).

При цьому, суд звертає увагу, що ані державний виконавець, ані третя особа у справі - ТОВ «Сахенерготехналадка» не знали і не могли знати про укладення між ФГ «Зодіак-ВМ» та СФГ «Перемога» договору про спільну діяльність від 01.08.2012 року, оскільки відповідно до норм ЦК України договори такого виду укладаються у письмовій формі та не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах.

Тобто боржник у виконавчому провадженні зобов'язаний сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, вчасно повідомивши державного виконавця про можливі перешкоди під час виконання рішення суду, надаючи достатні відомості про майно, що належить йому на праві спільної власності з іншими суб'єктами господарювання.

Відповідно до ч.1 ст. 1134 ЦК України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

У даному випадку фактичною підставою для звернення ФГ «Зодіак-ВМ» із позовом до суду стало питання про належність майна, що підлягало опису та арешту, не третій особі ФГ «Перемога», а позивачу, що свідчить про його намір захистити своє право вільно розпоряджатися та користуватися вирощеним врожаєм зернових культур, одержуючи прибуток.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги ФГ «Зодіак-ВМ» по суті носять приватно - правовий характер, оскільки стосуються захисту права власності, про що свідчить додана позивачем до матеріалів справи копія договору про спільну діяльність від 01.08.2012 року (а.с.8-9), з огляду на положення п.6 якого позивач вважає себе власником описаного майна, зобов'язуючи суд надати юридичну оцінку правовим підставам виникнення та набуття права власності на нього стороною у справі.

Крім того, доцільно зауважити, що арешт майна проводиться органом державної влади і відображається в спеціальному документі - акті опису і арешт, який є єдиним доказом, що підтверджує дійсне проведення арешту майна, а також на якій підставі і ким саме його було проведено. Такий акт є єдиним доказом і того, які саме предмети підлягають арешту. Проте, із врахуванням розмірів часток сторін договору у праві власності на вирощену продукцію (97% та 3% відповідно) державному виконавцю неможливо встановити, які конкретно із вирощених сільськогосподарських культур (у вигляді кукурудзи, соняшника чи сої) відносяться до частки ФГ «Зодіак-ВМ» у розмірі 97%, а які - до частки СФГ «Перемога» у розмірі 3%.

Суд зазначає, що на стадії виконавчого провадження захист права власності здійснюється у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з положенням цієї статті, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначенні ст. 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 2 цієї статті, одним з способів захисту цивільного права є визнання права.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушувати його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобіганню такому порушенню.

Стаття 392 Цивільного кодексу України передбачає право власника майна щодо пред'явлення позову про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Також, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом (ч.3 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Проте, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до суду із позовом про визнання права власності на арештоване майно або про витребування його з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні ним, як і відсутні докази звернення до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець щодо зняття з майна арешту.

Таким чином, суд вважає, що позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права, адже належним способом буде звернення до суду з позовом про визнання права власності на частину спірного майна і зняття з нього арешту. Невід'ємною складовою порядку відновлення порушеного накладенням арешту майнового права особи є встановлення факту наявності у цієї особи права власності, що не належить до компетенції адміністративного суду.

Підставою ж для скасування акту опису й арешту майна в порядку адміністративного судочинства може бути порушення встановленої процедури його складення.

Надані суду матеріали виконавчого провадження свідчать про правомірність дій державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника.

Щодо посилання позивача на те, що листом сільського голови від 19.08.2013 року підпис представника Бугруватської сільської ради було відкликано з акту обстеження орендованих СФГ «Перемога» на території Бугруватської сільської ради земельних ділянок (а.с.5, зворотній бік) внаслідок необізнаності про існування договору про спільну діяльність від 01.08.2013 року, то суд зазначає, що таке твердження є не обґрунтованим, оскільки чинним законодавством, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження, не передбачено здійснення такої процедури як «відкликання підписів понятих з актів опису та арешту майна».

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства "Зодіак-ВМ" до Відділу Державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахенерготехналадка", селянське фермерське господарство "Перемога" про визнання протиправним та скасування акту - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 27.09.2013 року.

Попередній документ
33815244
Наступний документ
33815246
Інформація про рішення:
№ рішення: 33815245
№ справи: 818/7568/13-а
Дата рішення: 23.09.2013
Дата публікації: 02.10.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері: