28 грудня 2006 р.
№ 47/348-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
Кривди Д.С. -(доповідач у справі),
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги
Акціонерного товариства “Харківкомунпромсервіс»
на ухвалу
господарського суду Харківської області від 06.11.2006 року
у справі
№47/348-06 господарського суду Харківської області
за позовом
ВАТ “Коннектор»
до
1) Акціонерного товариства “Харківкомунпромсервіс»
2) ВАТ “Завод “Вимпел»
про
стягнення суми,
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.11.2006 року у справі №47/348-06 залишено заяву Акціонерного товариства “Харківкомунпромсервіс» про вжиття запобіжних заходів без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, а саме надати до суду докази сплати державного мита за подачу заяви про вжиття запобіжних заходів.
У касаційній скарзі Акціонерне товариство “Харківкомунпромсервіс» просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 06.11.2006 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до приписів статті 129 Конституції України, статті 12 Закону України “Про судоустрій», статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду лише в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Таким чином, із змісту статті 11113 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що ухвалу місцевого господарського суду може бути оскаржено до касаційного суду лише тоді, коли це прямо передбачено у відповідних статтях Господарського процесуального кодексу України, що регулюють винесення ухвал.
Згідно ст.435 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що заяву про вжиття запобіжних заходів подано без додержання вимог, викладених у статті 43-3 цього Кодексу, або не оплачено державним митом, виносить ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для виправлення недоліків.
При цьому питання оскарження ухвал щодо вжиття запобіжних заходів врегульовані ст.438 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якої на ухвалу про вжиття запобіжних заходів, ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, а також на ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її зміну чи скасування може бути подано апеляційну скаргу.
Отже, за змістом наведених норм оскарження ухвали про залишення без руху заяви про вжиття запобіжних заходів чинним процесуальним законодавством не передбачено.
Наведені обставини виключають перегляд зазначеної ухвали в касаційному порядку, що є підставою для відмови у прийняті касаційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, ч. 1 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити у прийнятті до провадження касаційної скарги Акціонерного товариства “Харківкомунпромсервіс» на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.11.2006 року у справі №47/348-06.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький