Справа № 303/5602/13
2/303/2715/13
Ряд стат. звітн. - 47
26 вересня 2013 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі : головуючого судді Довжанин В.М.
при секретарі Пуга В.П.
з участю : позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
третьої сторони ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя сторона ОСОБА_4 про стягнення аліментів,-
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3, третя сторона ОСОБА_4 про стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Мукачівського міського місцевого суду Закарпатської області від 29.04.2002 року позивача зобов'язано сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3, 1995 року народження та доньки ОСОБА_7, 2000 року народження в розмірі 1/3 частини щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З моменту пред'явлення виконавчого листа на виконання до органу ДВС позивачем аліменти сплачувалися по мірі можливості, внаслідок чого виникла заборгованість. Починаючи з 2002 року по 2012 рік позивач сплатив аліменти в сумі 18 000 грн.
У періоди, коли позивач не мав офіційного працевлаштування, він передавав кошти дружині, про що свідчать розписки та квитанції. Окрім цього позивачем приймалася участь у вихованні дітей, вихідні та свята вони проводили, по можливості, разом.
Починаючи з 2012 року позивач важко захворів, його віднесено до категорії «інвалід 1 групи Б, що потребує стороннього догляду».
За період свого лікування позивач переніс дві складні операції, та тривалий реабілітаційний період, що в свою чергу потягло за собою грошові витрати. Так за період лікування 2012 - 2013 років позивачем було витрачено грошові кошти в розмірі понад 40 000, 00 гривень.
Єдиним джерелом доходу є мінімальна пенсія інваліда 1 групи Б в розмірі 1540, 09 гривень.
Позивач, у зв'язку з здоров'ям не має можливості працевлаштуватися.
Після досягнення сином повноліття колишня дружина звернулася з позовом про збільшення розміру аліментів на неповнолітню доньку, а також призначення таких на сина на період навчання у вищому навчальному закладі.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 05.06.2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 були задоволені частково, а саме, призначені аліменти на одну неповнолітню дитину, у розмірі 400,00 грн. щомісячно. Державним виконавцем MB ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа, розпорядження направлено до УПФУ у Мукачеві та Мукачівському районі для подальшого, щомісячного утримання аліментів.
В свою чергу повнолітній син позивача, який є студентом, не надає позивачу матеріальну допомогу, не цікавить здоров'ям останнього.
Відповідач має фіксований стабільний дохід, - стипендію, а також сезонні роботи, які в свою чергу приносять також матеріальний прибуток.
Позивач вказує, що свій обов'язок батька виконав справно, по можливості сплачував аліменти та брав участь у вихованні сина, у зв'язку чим просить сина виконати обов'язок перед батьком.
Відповідач ОСОБА_3 в свою чергу позовні вимоги позивача не визнав повністю, та заперечив викладені позивачем в позовній заяві обставини.
В свої письмових заперечення відповідач вказав, що позивач свої обов'язки по вихованню та утриманню свого сина не виконував належним чином, зокрема не брав участі в його вихованні, аліменти сплачував не належним чином.
Відповідач вказує, що його батько сплачував аліменти не добровільно, а в наслідок примусового виконання рішення суду органами виконавчої служби. Внаслідок не належної сплати аліментів за позивачем утворилася заборгованість, яка станом на 01.04.2013 року становить 10 088, 40 гривень.
Відповідач в своїх поясненнях наводить не одноразові приклади, коли його батько ніяким чином не брав участі у його вихованні та утриманні.
В судовому засіданні було залучено до участі у якості третьої сторони колишню дружину позивача та матір відповідача ОСОБА_4, яка в свої поясненнях підтвердила той факт, що позивач свої обов'язки по вихованню та утриманню свого сина не виконував належним чином, ухилявся від сплати аліментів, не брав участі у вихованні сина.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задоволити з підстав, вказаних в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в запереченнях до позовної заяви.
Третя сторона в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, мотивую його безпідставністю.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача аліменти на підставі ст. 202 СК України, відповідно до якої повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
В той же час відповідно до ст. 204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.
Звільнення дочки, сина від аліментного обов'язку це санкція за ухилення від виконання батьківських обов'язків. Вона може бути застосована як тоді, коли мати, батько не виховували і не утримували дочку, сина, так і тоді, коли вони виконували лише частину батьківських обов'язків.
Застосування цієї статті нерозривно пов'язане із винною поведінкою матері, батька, тобто коли вони усвідомлювали свої батьківські обов'язки, мали можливість їх виконувати але не вчиняли щодо цього необхідні дії.
Позивач в поданій позовній заяві вказує, що брав участь у вихованні та утриманні свого сина, у зв'язку з чим останній має сплачувати аліменти на утримання батька.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В свою чергу позивачем не доведено ту обставин, що він належним чином виконував свої батьківські обов'язки по вихованню та утриманню свого сина, про що свідчить пояснення відповідача та третьої сторони в яких вони вказали, що позивач не брав участі у вихованні свої дітей, не турбувався про їх здоров'я, навчання та розвиток.
Крім того судом встановлено, що позивач свої обов'язки по матеріальному триманню виконував не належним чином, про що свідчить наявність заборгованості по аліментів, яка станом на 01.04.2013 року становить, 10 088, 40 гривень. Також позивач приховував від виконавчої служби своє місце роботи, що також розцінюється як ухилення від сплати аліментів.
З врахуванням вище наведеного суд приходить до висновку, що позивач ухилявся від свого батьківського обов'язку щодо виховання та утримання відповідача, а тому відповідач може бути звільнені судом від обов'язку утримувати батька.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 208, 209, 212-218 ЦПК України, ст. ст.110, 112, 180, 184, 202, 204 СК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя сторона ОСОБА_4 про стягнення аліментів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий В.М. Довжанин