Справа № 2-825/95
23.09.2013 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Кучеренко Н.В.,
при секретарі - Кульневій С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, застосованих Центральним районним судом м. Сімферополя АРК ухвалою від 23.05.1995 року у цивільній справі №2-83/96 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування жилого будинку. Судом, у забезпечення даного позову, було накладено арешт на домоволодіння АДРЕСА_1
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглянути його заяву у його відсутність, зняття арешту з будинку, як вказує, необхідно йому з метою можливості приватизації відповідної земельної ділянки. Просив зняти арешт.
Заінтересовані особи у судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини їх неявки суду не відомі, клопотань про відкладення справи слуханням до суду не надходило.
Разом з цим, відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України, неявка осіб в судове засідання при розгляді питання про скасування заходів забезпечення позову не є обов'язковою, у зв'язку з чим, суд вважав за можливе розглянути заяву у відсутність осіб, які не з'явилися.
Суд, дослідивши заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи, матеріали цивільних справ №2-83/96 та №2-932/97, вважає, що подана заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За змістом ч.3 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Центрального районного суду м. Сімферополя АРК знаходилася цивільна справа №2-83/96 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування жилого будинку АДРЕСА_1
З метою забезпечення позову, ухвалою від 23.05.1995 року, судом накладено арешт на цей будинок, який був спірним майном.
Рішенням у вищевказаній цивільній справі від 29.02.1996 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування жилого будинку - задоволені: договір дарування будинку від 10.06.1992р. №З-Н-1833, посвідчений Першою Сімферопольською державною нотаріальною конторою між сторонами визнано недійсним.
Як свідчать матеріали справи, після цього заходи забезпечення позову не скасовувалися.
Згідно з відповіддю КРП СМБРТІ від 13.06.2013р. за №13/4705/5, домоволодіння АДРЕСА_1, станом на 14.05.2013р., належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу, посвідченого Першою Сімферопольською державно нотаріальною конторою 28.05.1997р. по р.№З-Н-1671 (а.с.101). При цьому, заявник ОСОБА_1 купив даний будинок у ОСОБА_4 (а.с.102).
Згідно з відповіддю КРП СМБРТІ від 20.08.2013р. за №130336 на запит суду, право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 було первісно зареєстровано за ОСОБА_2, а саме: 1/2 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.11.1990р., реєстр №З-Н-2722, виданого Першою Сімферопольської ДНК, і 1/2 частка - на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.11.1990р., реєстр №З-Н-2721, виданого Першою Сімферопольською ДНК.
У подальшому, на підставі договору дарування від 10.06.1992р., реєстр №З-Н-1833, посвідченого Першою Сімферопольською ДНК, право власності перейшло до ОСОБА_3.
Як вказується у відповіді БТІ, згідно з рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя договір дарування від 10.06.1992р., реєстр №З-Н-1833, посвідчений Першою Сімферопольською ДНК, визнаний недійсним і право власності повернулося до ОСОБА_2.
На підставі договору купівлі - продажу від 15.06.1996р., реєстр №З-Н-2209, посвідченого Першою Сімферопольської ДНК, право власності на будинок перейшло до ОСОБА_5.
У подальшому, на підставі договору купівлі - продажу від 07.03.1997р., реєстр №8-С-159, посвідченого Першою Сімферопольською ДНК, право власності на будинок перейшло до ОСОБА_4.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 25.04.1997 року у цивільній справі №2-932/97 за позовом ОСОБА_4 визнані втратишими право користування жилим приміщенням даного будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_2
На підставі договору купівлі - продажу від 28.05.1997р., реєстр №З-Н-1671, посвідченого Першою Сімферопольською ДНК, право власності на будинок перейшло, і, станом на 01.01.2013р., зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.108).
Як свідчить Будинкова книга, копія якої надана суду заявником, заявник із сім'єю з 1997 року зареєстрований у даному будинку, і, як вказує у заяві - постійно тайм проживає з цього часу. У 2013 році виявив бажання оформити на себе земельну ділянку, де розташоване його домоволодіння, але, дізнався про накладений судом арешт, який перешкоджає йому здійснювати весь комплекс прав власника майна.
За таких обставин, суд, вважає обґрунтованою заяву ОСОБА_1, необхідним зняти арешт з домоволодіння АДРЕСА_1, оскільки рішення суду у цивільній справі 1996 року на сьогоднішній день фактично виконане. Так, позивач ОСОБА_2, користуючись рішенням суду про задоволення його вимог про захист цивільних прав, реалізував повернуте йому судом право власності на жилий будинок шляхом продажу його у 1997 року ОСОБА_5
Заява ОСОБА_1, у даному випадку, підлягає розгляду саме у відповідності до ч.3 ст.154 ЦПК України, а не у позовному провадженні, адже право власності заявником на спірне майно отримане не в момент накладення арешту, а після цього, і за своєю правовою природою зняття арешту є саме засобом скасування забезпечення колись розглянутого судом позову.
На підставі викладеного, ч.3 ст. 154 ЦПК України, керуючись ст.ст. 208-209 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.
Зняти арешт, накладений ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 23.05.1995 року на домоволодіння АДРЕСА_1 у цивільній справі №2-83/96 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування жилого будинку.
Копію даної ухвали направити для виконання до Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори, СМ БРТІ, Реєстраційну службу Сімферопольського міського управління юстиції АРК, ВДВС Центрального району Сімферопольського МУЮ АРК.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя у п'ятиденний строк.
Суддя: Н. В. Кучеренко