Справа № 101/2446/13-ц
30 серпня 2013 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Гордєйчик Т.Ф.
при секретарі - Левченко К.В.
за участю прокурора - Реднікіна М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Алушті цивільну справу за позовом заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно - експлуатаційного відділу міста Сімферополя, Військової частини А4489 до ОСОБА_1 про зобов'язання усунення перешкод шляхом повернення земельної ділянки, -
Заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно - експлуатаційного відділу міста Сімферополя, Військової частини А4489 звернувся до суду із вищезазначеним позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що відповідачка в порушення вимог ст. ст. 125, 126 Земельного Кодексу України та статті 53- 1 КУпАП , не маючи правовстановлюючих документів, самовільно зайняла земельну ділянку площею 0, 0015 га на землях Міністерства оборони України на земельній ділянці АДРЕСА_1 , розташувавши на неї гараж, тим самим привівши земельну ділянку у непридатний для використання стан.
У судовому засіданні прокурор та представник Квартирно - експлуатаційного відділу міста Сімферополя, діючий за довіреністю, позов підтримали у відповідності до наведеного.
Представник Військової частини А4489 до суду не з'явився. Надіслав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив, що позов прокурора підтримає у повному обсязі ( а.с. 51).
З приводу вищевикладеного суд зазначає, що неявка осіб , які беруть участь у справі , належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи, являється їх волевиявленням, яка свідчить по відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, а тому за таких підстав вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Військової частини А4489 за наданими матеріалами справи.
Відповідачка ОСОБА_1 у суді позов не визнала , оскільки самовільно земельну ділянку не займала, а гараж був наданий їхній сім'ї для користування попереднім керівництвом військової частині, де проходив службу її чоловік. Отже, вона його не будувала, а тому вважає, що у неї не має прав для його знесення. Просила у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши учасників судового процесу та дослідивши надані матеріали справи,
прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Так, згідно з вимогами статей 10 та 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Крім того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі наданих суду доказів встановлено, що рішенням службового засідання виконавчого комітету Кримської обласної Ради депутатів ,працюючих від 23 липня 1963 року № 23сс «Про відвід військовій частині 44677 для спеціальних потреб земельної ділянки площею 50, 0 га із держлісфонду Алуштинського лісництва , Алуштинського лісгоспзага» військовій частині 44677 відведено у користування земельну ділянку площею 50 га.
При цьому земельна ділянка відведена без виключення з держлісфонду.
Зазначена земельна ділянка була відведена військовій частині 44677 під будівництво спеціальних об'єктів та створення охоронно - маскувальної закритої зони. На даний час ця земельна ділянка перебуває на балансі КЕВ м. Сімферополя та знаходиться в безпосередньому користуванні військової частини А 4489 Ф, яка являється структурним підрозділом військової частини А 4489 ( правонаступника військової частини 44677) та не має статусу юридичної особи.
Встановлено, що до наступного часу правовстановлюючі документи на право користування вказаною земельною ділянкою за військовою часиною А 4489 не оформлені.+
В період із 16 по 21 травня 2013 року Сімферопольською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері за участю Держсільгоспінспектора АР Крим Рибченко О.Г. було проведено перевірку, під час якої встановлено порушення земельного законодавства - виявлено факт самовільного захоплення відповідачкою земельної ділянки площею 0, 0015 га , яка знаходиться на землях Міністерства оборони України на земельній ділянці АДРЕСА_1 і на якій розміщений гараж .
Але будь - якого протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 53- 1 КУпрАП, відносно ОСОБА_1 за результатами даної перевірки не складалося. Отже, остання не притягувалася до адміністративній та іншій відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки.
Таким чином, посилки прокурора на порушення відповідачкою норм статті 53- 1 КУпрАП являються необґрунтованими і містять припущення.
Згідно до приписів ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Окрім того, у відповідності до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» , в редакції, яка набрала чинності з 15 квітня 2008 року,самовільне зайняття земельної ділянки - це будь - які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування ( оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки , за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Із пояснень відповідачки вбачається, що остання користується гаражем, який розташований на цій земельній ділянці і якій був наданий її сім'ї у користування за рішенням командира військової частини 44677, правонаступником якої являється військова частина А 4489.
Зазначена обставина визнавалася сторонами у судовому засіданні.
За таких підстав суд не може погодитися із твердженням прокурора про самовільне зайняття земельної ділянки ОСОБА_1, яка фактично її не займала, а з дозволу колишнього керівництва військової частини користується розташованим на неї об'єктом нерухомості у вигляді гаражу , правовий стан якого позивачами не визначений.
Отже, має місце не самовільне зайняття земельної ділянки, а факт її використання без правовстановлюючих документів.
Суд також звертає увагу , що згідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Державний акт на право землекористування чи договір оренди ні військовою частиною 44677 , ні його правонаступником військовою частиною А 4489 не оформлено.
Таким чином, судові не представлено безспірних доказів в підтвердження заявлених вимог, а тому у задоволенні позову належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 126 Земельного Кодексу України, суд, -
У задоволенні позову заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно - експлуатаційного відділу міста Сімферополя, Військової частини А4489 до ОСОБА_1 про зобов'язання усунення перешкод шляхом повернення земельної ділянки, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинський міський суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня його оголошення апеляційної скарги, а іншими учасниками судового процесу, які не були присутні у судовому засіданні, в той же строк з дня отримання копії мотивованого рішення суду.
Суддя Алуштинського
міського суду Т.Ф. Гордєйчик.