Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" липня 2013 р.Справа № 922/2221/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Стальконструкція", м. Харків
до ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд", с. Вільхуватка
про стягнення коштів у розмірі 620 205, 28 грн.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився.
відповідача - не з'явився.
ТОВ "Стальконструкція", м. Харків звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд", с. Вільхуватка про стягнення 620 205,28 грн. заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності на протязі 2012 року.
Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, відзив на позов не подав, про час та місце слухання справи був повідомлений, однак про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:
ТОВ «СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» (позивач по справі) здійснило поставку товарно-матеріальних цінностей до ТОВ «УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ «АЕРОШЛЯХБУД» (відповідач по справі) на загальну суму 449 316,61 грн. за наступними видатковими накладними: №36 від 13.04.2012 на суму 59 543,66 грн., №37 від 27.04.2012 на суму 59 543,66 грн., №28 від 11.05.2012 на суму 42 450,08 грн., №143 від 30.06.2012 на суму 48 029,09 грн., №145 від 30.06.2012 на суму 19 464,92 грн., №165 від 30.06.2012 на суму 20 285,20 грн., №175 від 12.07.2012 на суму 200 000,00 грн. (копії містяться в матеріалах справи).
Крім того, як встановлено матеріалами справи, 25.02.2013 року між ТОВ «СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» та ПП «СТРОЙСІТІ ГРУП» був укладений договір відступлення права вимоги (цесії), за яким ТОВ «СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» (Новий кредитор) набуло право вимоги до ТОВ «УМ «АЕРОШЛЯХБУД» (Боржник) із сплати вартості товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 110 809,13 грн. за видатковими накладними: №РН-0000043 від 27.04.2012 на суму 42 431,45 грн., №РН-0000044 від 30.04.2012 на суму 19 201,32 грн., №РН-0000118 від 31.05.2012 на суму 49 176,36 грн. (копії містяться в матеріалах справи.).
11.04.2013 року ТОВ «СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» було направлено на адресу ТОВ «УМ «АЕРОШЛЯХБУД» лист, в якому позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги щодо оплати вартості товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 110 809,13 грн., які були поставлені відповідачу Приватним підприємством «СТРОЙСІТІ ГРУП» за видатковими накладними: №РН-0000043 від 27.04.2012 на суму 42 431,45 грн., №РН-0000044 від 30.04.2012 на суму 19 201,32 грн., №РН-0000118 від 31.05.2012 на суму 49 176,36 грн.
Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, як вбачається з матеріалів справи за відповідачем рахується заборгованість за поставлені товарно-матеріальні цінності на загальну суму 560 125,74 грн., яка до теперішнього часу залишається не сплаченою.
11.04.2013 року позивачем в порядку ст.530 ЦК України на адресу відповідача була направлена вимога про сплату заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності на загальну суму 560 125,74 грн., але останній залишив її без розгляду та задоволення.
Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
Дана позиція викладена в Інформаційному листі від 17.07.2012 p. N 01-06/928/2012 Вищим господарським судом України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права».
Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 560125,74 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 16 397,40 грн. 3% річних та 2 800,63 грн. обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Так, позивачем за користування чужими грошовими коштами відповідачу були нараховані проценти в сумі 40 881,51 грн.
Проценти, зазначені у ст.536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами.
Підставами для застосування до правовідносин сторін ст.536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге -встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.
Враховуючи те, що сторонами не було встановлено розмір процентів відповідно до ст.536 ЦК України, підстави для їх стягнення в судовому порядку відсутні.
З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення 40 881,51 грн. процентів задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 526, 536, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІІ» АЕРОШЛЯХБУД» (63212, Харківська обл., с. Вільхуватка, Нововодолазький р-н, вул. 2-й Лиман, код ЄРДПОУ 33481985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» (61106, Україна, м. Харків, просп. Московський, буд. 283, код ЄДРПОУ 21191412) заборгованість за отримані товарно-матеріальні цінності у розмірі 560 125,74 грн., інфляційні втрати в сумі 2800,63 грн., 3% річних в сумі 16 397,40 грн., судовий збір в сумі 11 586,48 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення процентів за користування грошовими коштами в сумі 40881,51 грн. - відмовити.
Повне рішення складено 05.08.2013 р.
Суддя Прохоров С.А.
справа №922/2221/13