"26" вересня 2013 р.Справа № 916/133/13-г
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ярош А.І.,
суддів: Журавльова О.О., Лисенко В.А.,
при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,
за участю представників сторін:
Від прокуратури - Коломійчук І.О., за посвідченням;
Від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;
Від відповідача 2 - Суменко В.О., за довіреністю;
Від відповідача 1 - Шпитко І.В., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області від 24 липня 2013 року
у справі № 916/133/13-г
за позовом Одеського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Одеської обласної ради
до 1) Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Природоохоронне підприємство "Рідний край"
про розірвання договору від 28.04.2009 року №48 "Про умови ведення мисливського господарства",
Одеський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Одеської обласної ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства та Товариства з обмеженою відповідальністю "Природоохоронне підприємство "Рідний край" про розірвання договору від 28.04.2009 року №48 "Про умови ведення мисливського господарства", посилаючись на те, що внесеними в законодавство змінами було заборонено мисливство на території заказників, зокрема і на території ботанічного заказнику «Ліснічавка» Балтського району Одеської області, у зв'язку з чим позивач вважав, що договір діє всупереч чинного законодавства.
Окрім того, позивач зауважував, що згідно Акту перевірки природоохоронного законодавства при веденні мисливського господарства від 14.02.2012 року встановлено, що ТОВ «Рідний край» неналежно виконуються умови договору, а саме не проведено відмежування території мисливських угідь, не проводиться фінансування будь-яких заходів по веденню мисливського господарства, не ведеться облік добутої дичини, немисливських видів тварин, видачі відстрільних карток та ліцензій.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24 липня 2013 року у справі №916/133/13-г (колегія суддів Власова С.Г., Никифорчук М.І., Рога Н.В.) у позові відмовлено, з мотивів того, що позов заявлено прокурором в особі Одеської обласної ради, яка не є стороною у договорі, окрім того, при укладанні вказаного договору сторони п.2.3 п.п. „б" обумовили порядок дій у разі неналежного виконання або порушення умов договору ТОВ «Природоохоронне підприємство «Рідний край», будь яких умов розірвання договору №48 від 28.04.2009р. "Про умови ведення мисливського господарства" у разі істотного порушення договору другою стороною сторонами при його укладенні взагалі не обумовлено; також суд зазначив про те, що прокурором не надано належних та відповідних доказів того, що виконання договору може порушити співвідношення майнових інтересів сторін та позбавити заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, а також те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги заступник прокурора зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано виходив з того, що вимога щодо розірвання договору може бути задоволена судом лише за умови припинення права ТОВ „Природоохоронне підприємство „Рідний край" на користування усіма мисливськими угіддями, наданими йому для потреб мисливського господарства, у тому числі мисливськими угіддями, розташованими на території урочищ „Люлькове" та „Петрашкове", які не є територією заповідного фонду.
Апелянт посилається на положення ст.203 ЦК України, ст.26 ЗУ „Про природно-заповідний фонд", згідно якої на території заказника забороняється мисливство та діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.
Також скаржник звертає увагу на положення ст.22 ЗУ „Про мисливське господарство та полювання", згідно якої площа мисливських угідь, що надаються користувачеві, повинна становити не менше 3 тисяч гектарів, а в даному випадку без території заказника „Ліснічівка" (3176 га) для ведення мисливського господарства залишається лише 1002 га.
На думку апелянта, судом першої інстанції без посилання на будь-які норми права зазначено, що питання про припинення права ТОВ „Природоохоронне підприємство „Рідний край" на користування мисливськими угіддями для потреб мисливського господарства має вирішуватись Одеською обласною радою за участю Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, Одеської обласної державної адміністрації, ДП „Балтське лісове господарство" - однак вказане не позбавляє прокурора права звернутися до суду на захист інтересів держави та не може бути підставою для відмови у задоволенні вимоги розірвати договір.
Щодо неправомірної відмови у розірванні договору прокурор зазначив, що укладаючи у 2009 році договір №48 терміном дії до 2014 року, сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, сторони не були обізнані про можливість її настання, зміна обставин мала місце та стала відома сторонам після укладення договору у 2010 році. Заборона ведення мисливства на території заказника не віднесено до компетенції жодної із сторін договору, причини що викликали ускладнення у виконанні договору, не були наявними при його укладенні, у зв'язку з чим не могло відбутись і їх усунення. До того ж, прокурор вказує, що зміна обставин у вигляді зборони ведення мисливства на території, яка була надана саме для ведення мисливського господарства, зумовила марність цілі та позбавила сторони договору того, на що вони розраховували при його укладенні, внаслідок такої заборони зменшилась територія, на якій ТОВ „Природоохоронне підприємство „Рідний край" розрахувало здійснювати свою діяльність.
Крім того, із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, оскільки він не є комерційним договором, який має на меті отримання прибутку, умовами договору не передбачено прийняття на себе будь-якою стороною ризику зміни обставин.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 02.10.1884р. Рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів №493 створено ботанічний заказник "Ліснічивка" на території Балтського району Одеської області загальною площею 3176га.
22.03.1999р. Розпорядженням Одеської обласної ради №40/99-ОР ТОВ "Природоохоронне підприємство "РІДНИЙ КРАЙ" надано у користування терміном на 15 років мисливські угіддя площею 4178га, до складу яких входять 3176га "Ліснічивського масиву", які на даний час є територією ботанічного заказнику місцевого значення "Ліснічивка" з відповідним режимом території.
28.09.2009р. на підставі Розпорядження Одеської обласної ради №40/99-ОР від 22.03.1999р. між Одеським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ТОВ "Природоохоронне підприємство "РІДНИЙ КРАЙ" було укладено договір №48 "Про умови ведення мисливського господарства", відповідно до умов якого ТОВ "Природоохоронне підприємство "РІДНИЙ КРАЙ" терміном на 15 років до 22.03.2014р. було надано у користування лісові мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 4178га.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 №1472-р зупинено до 01.07.2010р. прийняття рішень щодо погодження надання у користування мисливських угідь. Зобов'язано Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Міністерство аграрної політики, Міністерство оборони, Державний комітет лісового господарства подати у 10-тиденний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про мисливське господарство та полювання" стосовно удосконалення процедури надання у користування мисливських угідь.
В подальшому, Законом України "Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України" від 21.01.2010 №1826-VI ч.1 ст.26 Закону після слова "забороняється" було доповнено словами "мисливство та".
Наказом начальника Державного управління охорони навколишнього середовища в Одеській області від 14.02.2011 №08 затверджено "Положення про ботанічний заказник місцевого значення "Лісничівка", відповідно до якого передбачено, що на території заказника забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, яка суперечить цілям і завданням заказника, зокрема мисливство та натаскування мисливських собак.
Згідно п.2.2 розділу 2 Положення основними завданнями є збереження та раціональне використання природних ресурсів, збереження ареалів існування видів флори та фауни, занесених до Червоної книги України та Червоної книги Одеської області, та ін.
Згідно до пункту 1.3 та розділу 3 Положення, заказник розташований у Балтському районі Одеської області в межах Ліснічивської сільської ради та знаходиться у постійному користуванні державного підприємства "Балтське господарство" Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке здійснює управління територією, догляд за насадженнями, забезпечує охорону і регулювання використання природних ресурсів.
Відповідно до п.4.1 Положення, на території заказника забороняється будь-яка господарська діяльність, яка суперечить цілям і завданням заказника, цьому положенню, а також така, що не погоджена з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, зокрема, мисливство.
Таким чином, прокурор, посилаючись на приписи ст.652 ЦК України, звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом про розірвання договору від 28.04.2009 року №48 «Про умови ведення мисливського господарства».
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що заявлена прокурором вимога щодо розірвання договору може бути задоволена судом лише за умови припинення права Відповідача ТОВ "Природоохоронне підприємство "РІДНИЙ КРАЙ" на користування усіма мисливськими угіддями, наданими йому для потреб мисливського господарства, у тому числі мисливськими угіддями, розташованими на території урочищ "Люлькове" та "Петрашкове", які не є територією заповідного фонду, разом з тим, питання про припинення права ТОВ "Природоохоронне підприємство "РІДНИЙ КРАЙ" на користування мисливськими угіддями на загальній площі 4178га не вирішувалось.
Відповідно до ст.75 Лісового кодексу України, ст.24 Закону України "Про тваринний світ", ч.1 ст.22, ч.2 ст.23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" питання щодо надання та припинення права користування земельною ділянкою лісового фонду та мисливськими угіддями для потреб мисливського господарства належить до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, які приймають відповідні рішення за подання місцевого органу спеціально уповноваженого центрального округу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища (п.4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин.).
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що питання про припинення права ТОВ "Природоохоронне підприємство "РІДНИЙ КРАЙ" на користування мисливськими угіддями для потреб мисливського господарства має вирішуватися Одеською обласною радою за участю Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, Одеської обласної державної адміністрації, Державного підприємства "Балтське лісове господарство, однак цього здійснено не було, у зв'язку з чим право відповідача на користування мисливськими угіддями для потреб мисливського господарства є чинним на даний час.
Відповідно до ст.652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, вказана норма права передбачає можливість розірвання договору у зв'язку з обставинами, які істотно змінились, за рішенням суду за наявності одночасно всіх передбачених у ній умов.
Відповідно до ч.2, 4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Колегія суддів зазначає, що в даній справі прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Одеської обласної ради, однак за приписами ст. 652 ЦК України, ст. 188 ЦК України, договір може бути розірваний на вимогу заінтересованої сторони.
При цьому, ані прокурор, ані Одеська облрада не являються сторонами договору від 28.04.2009 року №48, про розірвання якого заявлено позов, а сторони договору не згодні на його розірвання, тому судова колегія вважає, що у прокурора немає правових підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної ради.
Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для розірвання договору, передбачених ст.652 ЦК України, відхиляються судовою колегією, оскільки твердження апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, твердження прокуратури про те, що сторони не розраховували, що настане зміна обставин, не доведені, оскільки право ТОВ "Природоохоронне підприємство "РІДНИЙ КРАЙ" на користування мисливськими угіддями для потреб мисливського господарства не припинене та діє на даний час.
Окрім того, прокуратурою не доведено заінтересованості Одеської обласної ради та прокуратури, яка здійснює представництво інтересів держави, у розірванні договору, та не вбачається їх порушених прав та майнових інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги заступника прокурора Одеської області, оскільки рішення є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 24 липня 2013 року у справі № 916/133/13-г залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 30 вересня 2013 року.
Головуючий суддя Судді А.І. Ярош О.О. Журавльов В.А. Лисенко