04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" вересня 2013 р. Справа№ 925/149/13-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів: Зеленіна В.О.
Баранця О.М.
при секретарі: Вінницькій О.В.
За участю представників:
від позивача -не з'явились,
від відповідача -Крупа Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" №22/05 від 22.05.2013
на рішення господарського суду Черкаської області від 15.05.2013
у справі № 925/149/13-г
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі", м. Київ
до приватного сільськогосподарського товариства "Веселий Хутір", с. Веселий Хутір, Чорнобаївського району, Черкаської області
про стягнення 352157грн.74коп.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 15.05.2013 (суддя Курченко Н.М.) частково задоволено позов ТОВ "Технік Енерджі" та стягнуто з ПрСТ "Веселий Хутір" 7898грн.12коп. 3 % річних, 151грн.09коп. інфляційних втрат, 25638грн.93коп. пені за несвоєчасний розрахунок відповідачем за отриманий від позивача товар (насіння) згідно укладеного сторонами договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №25-08-2011 ЛБ від 12.08.2012 та 3423грн.72коп. судового збору. Відмовлено в решті нарахованої пені та штрафу, оскільки їх нараховано в період дії мораторію. Пеню стягнуто з відповідача за розрахунком суду та за визначений судом період, коли не діяв мораторій. Також, відмовлено в стягненні нарахованих 30% річних згідно п. 8.6 договору, оскільки суд дійшов висновку, що позивач фактично застосував 30% річних за користування коштами продавця, що не відповідає змісту ст. 625 ЦК України, на яку послались сторони у договорі, як на підставу застосування цих відсотків та стягнуто судом з відповідача 3 % річних. Відмовлено в стягненні витрат на оплату послуг адвоката, оскільки договір про надання адвокатських (правових) послуг укладено позивачем не з адвокатом, а з ФОП. Припинено провадження у справі в частині стягнення 194560грн. основного боргу, в зв'язку з його сплатою відповідачем після подання позовної заяви до суду.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просив рішення скасувати в частині відмови в стягненні штрафу, 30%річних та адвокатських витрат та прийняти нове, яким стягнути з відповідача штраф в розмірі 38 912грн., 30%річних у розмірі 78 981 грн. 23 коп., адвокатських витрат у розмірі 5 350грн. В іншій частині рішення просив залишити без змін. Апелянт вважає невірними висновки суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Стверджує про непоширення дії мораторію на вимоги щодо стягнення штрафу та нарахування 30 % річних саме на виконання вимог ст. 625 ЦК України. Також, вважає неправомірною відмову в стягненні витрат на послуги адвоката на підставі укладення договору з ФОП.
Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, проте надіслав до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі повноважного представника з врахуванням поданих письмових пояснень.
Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
12.08.2012 року позивач (продавець) та відповідач (покупець) уклали договір №25-08-2011ЛБ, який визначає умови купівлі-продажу насіння на умовах відстрочення платежу.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товару на загальну суму 503 200грн., що позивач підтверджує видатковими накладними №ЛБ/16-0035 від 25.08.2011 року на суму 103200грн. (підстава - рахунок-фактура №ЛБ/16/3-037 від 12.08.2011 р.), №ЛБ/16-0044 від 22.09.2011 року на суму 192000грн. (підстава - рахунок-фактура №ЛБ/16/3-034 від 12.08.2011 р.) та №ЛБ/16-0046 від 26.09.2011 року на суму 208000грн. (підстава - рахунок-фактура №ЛБ/16/3-034 від 12.08.2011 р.).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 06 березня 2012 року у справі №06/5026/95/2012, яке набрало законної сили, встановлено, що позивач повністю виконав умови договору, здійснив поставку товару на загальну суму 503200грн. Згідно вищевказаних видаткових накладних відповідач прийняв товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних. Накладні підписані уповноваженим представником відповідача. Відповідач у строк до 10 вересня 2011 року (п.5.3 договору) повинен був оплатити на користь позивача 100640грн., але свої зобов'язання по договору належним чином не виконав. Оплату отриманого товару провів частково в сумі - 24752грн.48коп. Згідно розрахунку позивача недоплата становить - 75 887грн.52коп.
Вказаним рішенням позов задоволено частково, стягнуто з ПСП "Веселий Хутір" на користь ТОВ "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" - 75 887грн.52 коп. боргу, 7 974грн.40коп. 30 % річних, 4124грн.96коп. пені, 151грн.78коп. інфляційних, 1762грн.66коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог в сумі 15177грн.50коп. (штраф) відмовлено.
В ході примусового виконання рішення господарського суду у справі №06/5026/95/2012, органом ДВС позивачу перераховано: 9690грн.62коп. платіжним дорученням №U1189144 від 14.08.2012 року; 54493грн.08коп. платіжним дорученням №U16334 від 11.01.2013 року та 25717грн.73коп. платіжним дорученням №U16604 від 14.01.2013 року, а всього: 89901грн.43коп.
Платіжним дорученням №16 від 16.01.2013 року відповідач сплатив позивачу 208000грн. з призначенням платежу "за насіння пшениці згідно накл.№ЛБ/16-0046 від 26.09.2011р. без ПДВ".
Таким чином, на дату звернення позивача до господарського суду з цим позовом, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати за проданий по договору товар становила 194560грн. (503 200грн. - загальна сума поставленого товару, 24752грн.48коп.,-сплачено, 75887грн.52коп. - стягнуто за рішенням суду у справі №06/5026/95/2012, 208000грн. - сплачено 16.01.2013 року).
Після подання позовної заяви, 01 лютого 2013 року відповідач сплатив позивачу 194560грн. з призначенням платежу: "за насіння оз. пшениці, зг. накладної ЛБ/16-044 від 22.09.2011, без ПДВ", що підтверджується банківською випискою від 01.02.2013 року.
Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Такими фактами у даній справі є факти, встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 06 березня 2012 року у справі №06/5026/95/2012 щодо продажу відповідачу товару по договору на загальну суму 503200грн. та наявності заборгованості в сумі 75 887грн.52коп., яка повинна була бути сплачена до 10.09.2011 року (п.5.3 договору).
З решти суми вартості переданого товару - 402560грн. (80% згідно п.5.3 договору строк оплати до 01.08.2012 року), відповідач сплатив 208000грн. - 16 січня 2013 року.
01 лютого 2013 року, як зазначалось вище, відповідач сплатив позивачу 194560грн. Позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог, яке правомірно задоволено судом першої інстанції та припинення провадження у справі в частині стягнення 194560грн. основного боргу за отриманий товар на підставі ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору, що сторонами не заперечується.
Крім того, звертаючись до суду з позовом позивач просив стягнути з відповідача 78981грн.23коп. договірних 30% річних, 151грн.09коп. інфляційних, 39553грн.42коп. пені, 38912грн. договірного штрафу та 5350грн. витрат на послуги адвоката.
Проте, як зазначалось вище, судом стягнуто з відповідача 7898грн.12коп. 3 % річних, 151грн.09коп. інфляційних втрат, 25638грн.93коп. пені.
Звертаючись з апеляційною скаргою позивач не погодився з висновками суду в частині відмови в стягненні штрафу, 30%річних та адвокатських витрат.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.
Так, відповідно п.8.2 договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
У пункті 8.4 договору сторонами встановлено, що покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.
Пунктом 8.6 договору зазначено, що сторони, згідно п.2 ст.625 ЦК України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.
Задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення пені суд першої інстанції здійснив свій перерахунок пені, оскільки позивач безпідставно здійснював її нарахування під час дії мораторію (з 09.11.2012 по 04.02.2013) в зв'язку з розглядом справи про банкрутство відповідача.
Так, згідно з ч. 3 ст. 12 ЗУ "Про банкрутство…", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з розрахунком суми пені місцевого господарського суду згідно якого з відповідача підлягає стягненню 25638грн.93коп. пені, а саме: за період прострочення з 23.03.2012 року по 08.11.2012 року від суми боргу 75887грн.52коп. пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період, становить 7184грн.43коп., замість нарахованих 9324грн.81коп.; за період прострочення з 02.08.2012 року по 08.11.2012 року від суми боргу 402560грн. пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період, становить 16333грн.38коп., замість нарахованих 27627грн.75коп. Пеня в сумі 479грн.74коп. нарахована за період з 16.01.2013 року по 21.01.2013, тобто у період дії мораторію і задоволенню не підлягає.
Заявлена до стягнення сума 38912грн. договірного штрафу у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару, нарахована у період дії мораторію, тому стягненню не підлягає.
Також правомірним є стягнення з відповідача 151грн.09коп. інфляційних втрат за розрахунком позивача, перевіреним судом, за період з 17.01.2012 року по 30.05.2012 року від суми заборгованості 75887грн.52коп. За інший період прострочення позивачем не нарахована сума інфляційного збільшення суми боргу, що є його правом.
Погоджується апеляційний господарський суд і з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності нарахування позивачем 30% річних, оскільки з огляду на зміст п.8.6 договору, на підставі якого позивач нарахував 30% річних, позивач фактично застосував 30% річних за користування коштами продавця, що не відповідає змісту ст.625 ЦК України, на яку послались сторони у договорі, як на підставу застосування цих процентів. Користування чужими коштами та відповідальність у договорі купівлі-продажу у разі прострочення оплати товару у виді сплати процентів на користування чужими коштами мають іншу правову природу.
При цьому судом стягнуто з відповідача 3% річних відповідно до вимог ст. 625 ЦК України в сумі 7898грн.12коп.
Щодо стягнення витрат на послуги адвоката апеляційний господарський суд зазначає наступне.
За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі (ч. 4 п. 6.3 Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
На підтвердження надання послуг адвокатом до позовної заяви додано: копію договору №12/2013 про надання адвокатських (правових) послуг від 21.01.2013, укладеного ТОВ "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" та фізичною особою-підприємцем Бонтлаб Василем Васильовичем; акт здачі-приймання виконаних робіт від 28.01.2013, підписаний цими ж сторонами; копію Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Бонтлаб Василя Васильовича; копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3280 Бонтлаб В.В.; копію посвідчення адвоката Бонтлаб В.В.; копію платіжного доручення №706 від 22.01.2013, по якому ТОВ "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" перерахувало на рахунок ФОП Бонтлаб В.В. кошти в сумі 5350,00 грн.
Таким чином, договір про надання адвокатських (правових) послуг від 21.01.2013 укладений не з адвокатом, а із фізичною особою-підприємцем і приєднання копії Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката Бонтлаб В.В., сторону договору не змінює. Крім того платіжне доручення про сплату 5350грн. за надання адвокатських послуг сплачено також ФОП.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Черкаської області від 15.05.2013 у справі №925/149/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" - без задоволення.
2. Справу №925/149/13-г повернути господарському суду Черкаської області.
Головуючий суддя Синиця О.Ф.
Судді Зеленін В.О.
Баранець О.М.