26.09.2013 р. Справа № 5015/5410/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу
за позовом: ОСОБА_1, м. Львів-Рудно;
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс», м. Пустомити;
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт», м. Пустомити;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів», м. Львів;
про: визнання недійсними договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року, додатку № 1 до договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року та додатку № 2 до договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року.
У судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_1 - особисто, ОСОБА_3 - представник на підставі довіреності від 17.09.2013 року;
відповідача 1: Квасніцький О.В, - представник на підставі довіреності б/н від 01.08.2013 року;
відповідача 2: не з'явився;
третьої особи: не з'явився.
Обставини розгляду справи. Ухвалою господарського суду від 18.04.2013 року судом залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» про визнання недійсними договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року, додатку № 1 до договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року та додатку № 2 до договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року у даній справі частково скасовано ухвалу господарського суду Львівської області від 18.04.2013 року в частині залишення позову без розгляду та передано на розгляд до місцевого господарського суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2013 року касаційну скаргу залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року залишено без змін.
Ухвалою господарського суду від 14.08.2013 року справу № 5015/5410/12 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» про визнання недійсними договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року, додатку № 1 до договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року та додатку № 2 до договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 18.09.2013 року.
У судовому засіданні 18.09.2013 року представник позивача подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову. Представник третьої особи подав письмові пояснення по справі. Суд ухвалив відкласти розгляд справи на 26.09.2013 року.
У судовому засіданні 26.09.2013 року представники позивача позов підтримали, заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, подану 18.09.2013 року підтримали. Представник відповідача 1 позов заперечив, подав письмові заперечення на заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову. Також, представник відповідача 1 в судовому засіданні підтримав клопотання про припинення провадження у справі від 02.01.2013 року, поданого 04.01.2013 року. Представники відповідача 2 та третьої особи в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили.
Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їхніх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
У судовому засіданні 26.09.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - позивач) з часткою у статутному капіталі товариства 50 %, що еквівалента 522 250,60 грн., та ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі товариства 50 %, що еквівалентна 522 250,60 грн., є учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс» (надалі по тексту рішення - відповідач 1).
На момент виникнення спірних правовідносин товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс» діє на підставі статуту, затвердженого у встановленому законом порядку, в редакції чинній від 17.06.2011 року, відповідно до п. п. 8.3.2. п. 8.3. якого рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у ? голосів, якщо інше не встановлено законом.
Згідно п. п. 8.3.4. п. 8.3. статуту товариства, позачергові збори учасників скликаються головою зборів у разі: неплатоспроможності товариства, на вимогу учасників, які володіють в сукупності більш ніж 20 % голосів; на вимогу ревізійної комісії товариства; на вимогу виконавчого органу товариства; а також в будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому.
Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники або їхні представники, що мають більш ніж 60 % голосів. У разі недостатньої кількості голосів, збори збираються повторно не пізніше ніж через один місяць з дня скликання перших зборів (п. п. 8.3.5. п. 8.3. статуту товариства). У разі проведення позачергових або якщо загальні збори призначено на інше число, всі учасники повинні бути поінформовані про дату, місце і порядок денний зборів не пізніше як за 30 днів до початку зборів. Повідомлення про проведення загальних зборів учасників здійснюється головою зборів товариства (п. п. 8.3.6. п. 8.3. статуту товариства).
Судом встановлено, що 10.03.2011 року відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс», за результатами яких прийнято рішення, що оформлене протоколом № 1 від 10.03.2011 року. Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс» вирішено отримати кредит для придбання друкарської машини «Graficon ILMA MP 340», а для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором надати в заставу депозит на суму 1 000 000,00 грн. та майнові права на друкарську машину «ILMA MP 340» що буде придбана та встановлена.
Матеріалами справи також підтверджується факт, що 29.04.2011 року між третьою особою та відповідачем 1 було укладено кредитний договір № 23, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати відповідачеві кредит з призначенням для придбання друкарської флексографічної машини «ILMA MP 340» згідно з договором купівлі - продажу № 1/11/2010 від 29 листопада 2010 року.
Сторонами не подано в матеріали справи тексту договору купівлі - продажу № 1/11/2010 від 29 листопада 2010 року та первинних документів до нього, що підтверджували би факт придбання товариством з обмеженою відповідальністю «Авіс» друкарської машини «Graficon ILMA MP 340», однак копія додатку № 1 до кредитного договору № 23 від 15.08.2011 року, а також зміст пояснень всіх сторін і третьої особи дають суду підстави прийти до висновку, що такий договір був укладений і відповідач 1 придбав друкарську машину «Graficon ILMA MP 340». Позивач, відповідачі та третя особа даного факту не заперечували та у своїх письмових поясненнях його підтверджували.
Позивач у позові стверджує, що в подальшому, 12.04.2012 року відповідач 1 на підставі договору з додатками відчужив друкарську машину «Graficon ILMA MP 340» товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт» (надалі по тексту рішення - відповідач 2).
Факт укладення 12.04.2012 року договору щодо продажу друкарської флексографічної машини товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт» відповідач 1 та відповідач 2 не заперечують, змістом відзиву відповідач 1 підтверджує цей факт, вказуючи, що 12.04.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авіс» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт» договір купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року, предметом кого була машина флексографічного друку типу Graficon ILMA MP 340, вартість якої становила 1 257 520,50 грн. Відповідач 1 також підтвердив, що взаємні договірні зобов'язання сторонами виконано в повному обсязі та належним чином, що підтверджується підписаним сторонами 12.04.2012 року актом прийому-передачі №1, згідно якого машина флексографічного друку типу «Graficon ILMA MP 340» передана у належному стані представникам відповідача 2, а відповідачем 1 за неї отримано грошові кошти у визначеному договором розмірі.
Листом від 13.04.2012 року позивач звернувся до відповідача 1 з проханням надати йому інформацію про діяльність товариства, а саме перелік та вартість майна, яке знаходиться на балансі товариства станом на 10.04.2012 року, а також фінансову звітність товариства станом на 01.04.2012 року У відповідь листом від 24.04.2012 року №10/04/а відповідач 1, покликаючись на приписи ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 116 Цивільного кодексу України, п. «г» ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», відмовив у наданні наведених у листі позивача документів, оскільки надання останніх не передбачено установчими документами та чинним законодавством України.
Позивач надав суду фотокопію перших трьох сторінок тексту договору купівлі-продажу друкарського обладнання від 12.04.2012 року без останніх сторінок та без додатків, які вважає доказами, що підтверджують його вимоги.
Крім того, факт укладення між відповідачами оспореного договору з додатками підтверджується записом №2 у витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №35729995 від 19.04.2012 року, згідно якого 12.04.2012 року 18:12:23 за №12395263 на підставі договору застави майнових прав б/н від 12.04.2012 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «АКБ «Львів» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт», зареєстровано обтяження майнових прав за договором №1 купівлі-продажу обладнання від 12.04.2012 року, додатку №1 до договору №1 купівлі-продажу обладнання від 12.04.2012 року, додатку №2 до договору №1 купівлі-продажу обладнання від 12.04.2012 року 12.04.2012 року 18:18:55 реєстратором приватним нотаріусом ОСОБА_6 вказане обтяження вилучено на підставі договору застави майнових прав б/н від 12.04.2012 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «АКБ «Львів» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт».
Позивач звернувся до суду за захистом порушених корпоративних прав та просить суд визнати недійсними договір купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року, що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Авіс» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт», додатку № 1 до договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року та додатку № 2 до договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року, як такі, що суперечать чинному законодавству України. Крім цього, 16.01.2013 року ним подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідач 1 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 19.03.2013 року. Крім цього, в судовому засіданні 26.09.2013 року ним підтримано усно клопотання про закриття (припинення) провадження у справі від 02.01.2013 року, подане 04.01.2013 року, з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на розгляді Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває справа №1316/1723/12 між тими самими сторонами спору, про той же предмет із тих самих підстав.
Відповідач 2 явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, правом на подання в матеріали справи письмового відзиву також не скористався, обґрунтованих спростувань по суті заявлених позовних вимог суду не надав.
Третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, в судовому засіданні 18.09.2013 року усно підтримано клопотання про припинення провадження у справі від 25.01.2013 року, що подане 28.01.2013 року, з підстав того, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (п. ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України), так як він не є корпоративним спором.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.04.2013 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 5. ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України; відмовлено в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс» про закриття (припинення) провадження у справі від 02.01.2013 року, поданого 04.01.2013 року; відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 16.01.2013 року, поданої 16.01.2013 року. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2013 року, скасовано ухвалу господарського суду Львівської області від 18.04.2013 року в частині залишення позову без розгляду, справу №5015/5410/12 передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, у поясненнях по справі від 18.09.2013 року просить суд відмовити в задоволенні позову.
Позивачем повторно подано заяву від 18.09.2013 року про вжиття заходів забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на друкарську флексографічну машину «Graficon ILMA MP 340» серійний номер 700004-1, рік виготовлення 2005, (виробник «Graficon AG» Швейцарія), призначену для друкування етикеточної та пакувальної продукції на самоклеючій поліпропіленовій плівці, поліетилені, папері, картоні, фользі, тощо яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт» на підставі договору № 1 купівлі-продажу продажу друкарського обладнання від 12.04.2012 року, додатків № 1 та № 2 до даного договору; заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт» вчиняти будь-які дії щодо передачі прав, відчуження чи зміну власника друкарської флексографічної машини «Graficon ILMA MP 340» серійний номер 700004-1, рік виготовлення 2005, (виробник «Graficon AG» Швейцарія), призначеної для друкування етикеточної та пакувальної продукції на самоклеючій поліпропіленовій плівці, поліетилені, папері, картоні, фользі, тощо, яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт» на підставі договору № 1 купівлі-продажу продажу друкарського обладнання від 12.04.2012 року, додатків № 1 та № 2 до даного договору; заборонити публічному акціонерному товариству Акціонерно-комерційний банк «Львів» вчиняти будь-які дії, спрямовані на погодження відчуження чи зміну власника друкарської флексографічної машини «Graficon ILMA MP 340» серійний номер 700004-1, рік виготовлення 2005, (виробник «Graficon AG» Швейцарія), призначеної для друкування етикеточної та пакувальної продукції на самоклеючій поліпропіленовій плівці, поліетилені, папері, картоні, фользі, тощо, яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт» на підставі договору № 1 купівлі-продажу продажу друкарського обладнання від 12.04.2012 року, додатків № 1 та № 2 до даного договору.
Вказана заява обґрунтована тим, що відповідач 2 за згодою публічного акціонерного товариства «АКБ «Львів» може відчужити зазначене друкарське обладнання, а також у випадку невиконання відповідача 2 зобов'язань перед публічним акціонерним товариством «АКБ «Львів», останнє може передати права чи відчужити дане обладнання, що зробить неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Відповідач 1 заперечив проти заяви позивача від 18.09.2013 року про вжиття заходів забезпечення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях від 26.09.2013 року.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, взявши до уваги обов'язкові вказівки Вищого господарського суду України, викладенні у постанові від 31.07.2013 року, суд приходить до висновку, що заявлений у даному спорі позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином, згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором, у відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення оспореного договору) встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Чинне законодавство прямо не визначає коло осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, у зв'язку з цим господарському суду слід керуватися правилами статей 1 і 2 Господарського процесуального кодексу України. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (п. 2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З матеріалів та дійсних обставин справи судом встановлено факт того, що позов подано учасником товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс», якому належить частка в статутному капіталі товариства, що становить 50% від статутного капіталу, або 522 250,00 грн.
Отже, позивач, як учасник товариства, звернувся до суду за захистом свого корпоративного права у спосіб визнання недійсними договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року, додатку № 1 до договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року та додатку № 2 до договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року, що укладені з порушенням чинного законодавства України.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами; під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Статтею 116 Цивільного кодексу України, статтею 88 Господарського кодексу України та статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» врегульовано, що учасники господарського товариства мають право в порядку, встановленому установчими документами товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановленні установчим документом товариства та законом.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 98 Цивільного кодексу України, рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у ? голосів, якщо інше не встановлено законом.
Аналогічне положення також передбачено п. п. 8.3.2. п. 8.3. статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, де вказано, що рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у ? голосів, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в підтвердження скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача 1, у порядку визначеному положеннями п. п. 8.3.4. - 8.3.6. п. 8.3. статуту товариства, ст.ст. 60-61 Закону України «Про господарські товариства», ст. 98 Цивільного кодексу України, а також за їх результатом прийняття рішення загальними зборами учасників відповідача 1, у відповідності до п. п. 8.3.2. п. 8.3. статуту товариства та п. 2 ч. 2 ст. 98 Цивільного кодексу України, на предмет відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства. Наведена обставина відповідачем 1 належним чином не спростована.
За даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 за 2 квартал 2012 року (витяг з програми ведення бухгалтерського ІС: Бухгалтерія), серед основних засобів товариства обліковується лише машина друкарська «ILMA MP 340 Graficon» балансовою вартістю 3 695 021,60 грн. Вказаний факт відповідач 1 також не спростував, належних доказів наявності у товариства іншого майна, що обліковується у товаристві на балансі, відповідач 1 в матеріали справи не надав.
За наведеного суд приходить до висновку про укладення товариством (відповідачем 1) оспореного договору з відповідачем 2 всупереч п. п. 8.3.2. п. 8.3. статуту товариства та до п. 2 ч. 2 ст. 98 Цивільного кодексу України.
Факт укладення оспореного договору без попереднього скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача 1 свідчить про порушення корпоративного права позивача на участь в управлінні товариством, у порядку, визначеному в установчому документі, яке передбачене ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України та ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», у зв'язку з чим таке право підлягає судовому захисту у спосіб, що заявлений позивачем.
Таким чином, договір купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року, що укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2, а також додаток № 1 до договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року та додаток № 2 до договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року, підлягають визнанню недійсними.
Частково задовольняючи заяву позивача від 18.09.2013 року про вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язанні з його недійсністю. У разі недійсності правочину, кожна з сторона зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно до ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
З огляду на встановлені судом дійсні обставини справи, належність об'єкту оспореного договору на праві власності відповідачеві 2 та визнання недійсним правочину про відчуження в користь відповідача 2 друкарської флексографічної машини «Graficon ILMA MP 340» серійний номер 700004-1, рік виготовлення 2005, (виробник «Graficon AG» Швейцарія), яка одночасно передана в заставу ПАТ «АКБ «Львів» в забезпечення зобов'язань відповідача 2, суд бере до уваги доводи позивача на предмет того, що відповідач 2 за згодою ПАТ «АКБ «Львів» може відчужити зазначене друкарське обладнання, а також у випадку невиконання відповідачем 2 зобов'язань перед ПАТ «АКБ «Львів», останнє може передати права чи відчужити дане обладнання, що зробить неможливим належний захист та відновлення порушеного корпоративного права позивача.
Ненадання відповідачами та третьою особою позивачеві та суду на його неодноразові вимоги тексту оспореного договору свідчить про зловживання ними своїми процесуальними правами та про можливість зловживання ними і на майбутнє, що може призвести до подальшого порушення корпоративного права позивача.
Незаконне вибуття із власності емітента корпоративного права майна без прийняття відповідно рішення загальними зборами учасників товариства при належній позивачеві частці в статутному капіталі емітента в розмірі 50 % грубо порушує права позивача.
При незгоді позивача із відчуженням майна, рішення зборів щодо відчуження майна, якби такі збори скликались і таке питання порядку денного голосувалось, однозначно було би не прийняте через статутну вимогу про його прийняття більшістю не менш як у ? голосів (позивач володіє 50 % в статутному капіталі товариства).
Визнання недійсним оспореного договору спрямоване на захист порушеного корпоративного права позивача щодо голосування на зборах по питанню відчуження майна, і в кінцевому результаті є основою для подальшого захисту порушеного права позивача, яке має бути відновлене і самим товариством шляхом повернення у власність незаконно відчуженого майна.
Тому заява позивача від 18.09.2013 року про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає до задоволення в частині заборони товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт» вчиняти будь-які дії щодо передачі прав, відчуження чи зміну власника друкарської флексографічної машини «Graficon ILMA MP 340» серійний номер 700004-1, рік виготовлення 2005, (виробник «Graficon AG» Швейцарія), призначеної для друкування етикеточної та пакувальної продукції на самоклеючій поліпропіленовій плівці, поліетилені, папері, картоні, фользі, тощо, яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт» на підставі договору № 1 купівлі-продажу продажу друкарського обладнання від 12.04.2012 року, додатків № 1 та № 2 до даного договору; а також заборони публічному акціонерному товариству Акціонерно-комерційний банк «Львів» вчиняти будь-які дії, спрямовані на погодження відчуження чи зміну власника друкарської флексографічної машини «Graficon ILMA MP 340» серійний номер 700004-1, рік виготовлення 2005, (виробник «Graficon AG» Швейцарія), призначеної для друкування етикеточної та пакувальної продукції на самоклеючій поліпропіленовій плівці, поліетилені, папері, картоні, фользі, тощо, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт» на підставі договору № 1 купівлі-продажу продажу друкарського обладнання від 12.04.2012 року, додатків № 1 та № 2 до даного договору.
Наведені способи забезпечення позову прямо передбачені ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, не зупиняють господарської діяльності відповідача 2 та третьої особи.
Не підлягає до задоволення заява позивача про накладення арешту на друкарську флексографічну машину «Graficon ILMA MP 340» серійний номер 700004-1, рік виготовлення 2005, (виробник «Graficon AG» Швейцарія), призначену для друкування етикеточної та пакувальної продукції на самоклеючій поліпропіленовій плівці, поліетилені, папері, картоні, фользі, тощо, яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт» на підставі договору № 1 купівлі-продажу продажу друкарського обладнання від 12.04.2012 року, додатків № 1 та № 2 до даного договору, оскільки таки спосіб забезпечення позову є не адекватним заявленому позову, між таким способом забезпечення позову та предметом позовної вимоги відсутній зв'язок, він не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову (п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).
Суд вважає за необхідне відмовити за безпідставністю в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс» про закриття (припинення) провадження у справі від 02.01.2013 року, що подане 04.01.2013 року та повторно усно підтримане представником відповідача 1 в судовому засіданні 26.09.2013 року, з підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розгляд справи №1316/1723/12 Пустомитівським районним судом Львівської області не підтверджує ні наявність обставин, які є підставою, визначеною п. 2 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, для відмови у відкритті провадження у справі, ні наявність обставин для припинення провадження у справі, підстави для чого визначення ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Не підлягає до задоволення судом клопотання публічного акціонерного товариства «АКБ «Львів» про припинення провадження у справі від 25.01.2013 року, що подане 28.01.2013 року та повторно усно підтримане представником третьої особи в судовому засіданні 18.09.2013 року, з підстав того, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (п. ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України), так як він не є корпоративним спором. Суд відзначає, що спори за позовами акціонерів (учасників) господарського товариства про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством, є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав (п. 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судові витрати в загальному розмірі 2753 грн. 50 коп., у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача 1. Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 1, то судовий збір за розгляд позовної вимоги немайнового характеру слід покласти на відповідача 1. Також у зв'язку із задоволенням заяви про вжиття заходів до забезпечення позову на відповідача 1 слід покласти судовий збір за розгляд судом заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 66, 67, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити повністю.
Визнати недійсними договір купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року, додаток № 1 до договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року та додаток № 2 до договору купівлі-продажу друкарського обладнання № 1 від 12.04.2012 року, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт».
Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс» про закриття (припинення) провадження у справі від 02.01.2013 року, поданого 04.01.2013 року.
Відмовити в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» про припинення провадження у справі від 25.01.2013 року, поданого 28.01.2013 року.
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, подану 18.09.2013 року, задоволити частково.
Вжити заходи до забезпечення позову в наступні способи:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт» вчиняти будь-які дії щодо передачі прав, відчуження чи зміну власника друкарської флексографічної машини « 11-МА МР 340» серійний номер 700004-1, рік виготовлення 2005, (виробник «Сгаїїсоп АС » Швейцарія), призначеної для друкування етикеточної та пакувальної продукції на самоклеючій поліпропіленовій плівці, поліетилені, папері, картоні, фользі, тощо, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт» на підставі договору № 1 купівлі-продажу продажу друкарського обладнання від 12.04.2012 року, додатків № 1 та № 2 до даного договору;
- заборонити Публічному акціонерному товариству Акціонерно-комерційний банк «Львів» вчиняти будь-які дії, спрямовані на погодження відчуження чи зміну власника друкарської флексографічної машини «ИМА МР 340» серійний номер 700004-1, рік виготовлення 2005, (виробник «Сгаїісоп АС » Швейцарія), призначеної для друкування етикеточної та пакувальної продукції на самоклеючій поліпропіленовій плівці, поліетилені, папері, картоні, фользі, тощо, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Леопрінт» на підставі договору № 1 купівлі-продажу продажу друкарського обладнання від 12.04.2012 року, додатків № 1 та № 2 до даного договору.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс» (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 60, код ЄДР 30063761) на користь ОСОБА_1 (79000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 2793 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене та підписане 30.09.2013 року.
Суддя Р.Матвіїв