Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"26" вересня 2013 р. Справа № 911/2731/13
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом Заступника Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України, м. Київ 2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТУКРПРОМ-ВР», Київська обл., с. Велика Бугаївка
про стягнення 140 304,41 грн.,
за участю представників:
позивача-1:Барда С.Ю., довіреність № 2816 від 04.09.2013 року;
позивача-2:Барда С.Ю., довіреність № 220/419/д від 09.09.2013 року;
відповідача:Горбач О.В., довіреність № б/н від 25.05.2013 року;
прокуратури:Пушкарьов О.Г.;
У липні 2013 року Заступник Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач-1) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТУКРПРОМ-ВР» (відповідач) про стягнення 140 304,41 грн. боргу, який виник за період з березня 2013 року по травень 2013 року, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про відшкодування вартості електричної енергії спожитої в процесі надання послуг з харчування № 1 від 01.03.2012 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2013 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 29.08.2013 року.
29.08.2013 року через канцелярію суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, та просив суд відмовити у позові повністю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 12.09.2013 року.
У судовому засіданні 12.09.2013 року представником відповідача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2013 року суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 26.09.2013 року.
Через канцелярію суду 25.09.2013 року відповідач надав письмові пояснення у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, прокуратури, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.03.2012 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОПТУКРПРОМ-ВР" (сторона 2) укладено договір про відшкодування вартості електричної енергії спожитої в процесі надання послуг з харчування № 1, за умовами якого сторона 1 забезпечує сторону 2 електричною енергією отриману від (ВАТ «Запоріжжяобленерго») для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України.
Відповідно до п. 1.2 договору в редакції додаткової угоди від 20.03.2013 року сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) від 20.03.2013 року № 286/2/13/5 (договір з харчування).
Відповідно до п. 6.5 договору щомісячно, до 20 числа, сторона 1 та сторона 2, на підставі норм споживання електричної енергії, які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами та згідно з показниками (засобів обліку або розрахунку) складають та підписують акт виконаних робіт в двох примірниках.
Згідно п. 6.6 договору щомісячно, в термін до 25 числа сторона 1 надає стороні 2 рахунок фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному договору.
П.п. 2.3.2 договору встановлено, що сторона 2 зобов'язується після отримання від сторони 1 рахунку-фактури, акт виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КЕВ м. Запоріжжя.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01.03.2012 року по 31.12.2012 року.
19.03.2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору № 1 від 01.03.2012 року про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, за умовами якої сторони погодились викласти п. 9.1. договору в наступній редакції: « 9.1. Договір діє з 01.03.2012 року по 30.04.2013року».
Прокурор просить суд стягнути з відповідача 140 304,41 грн. боргу за договором про відшкодування вартості електричної енергії спожитої в процесі надання послуг з харчування № 1 від 01.03.2012 року, який виник за період з березня 2013 року по травень 2013 року.
Згідно 2.3.2 договору сторона 2 зобов'язується після отримання від сторони 1 рахунку-фактури, акту виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КЕВ м. Запоріжжя.
Суд встановив, що в матеріалах справи відсутні підписані позивачем-2 та відповідачем акти виконаних робіт (наданих) послуг в березні 2013 року на суму 49 511,15 грн., в квітні 2013 року на суму 42 855,96 грн. та травні 2013 року на суму 47 937,30 грн.; докази передання позивачем-2 відповідачеві вказаних актів та рахунків-фактур, як-то передбачено п.п. 6.6, 2.3.2 договору про відшкодування вартості електричної енергії спожитої в процесі надання послуг з харчування № 1 від 01.03.2012 року.
Крім того, суд встановив, що строк дії договору про відшкодування вартості електричної енергії спожитої в процесі надання послуг з харчування № 1 від 01.03.2012 року припинив свою дію 30.04.2013 року.
Предметом позову є вимоги про стягнення 140 304,41 грн. боргу за договором про відшкодування вартості електричної енергії спожитої в процесі надання послуг з харчування № 1 від 01.03.2012 року, який виник за період з березня 2013 року по травень 2013 року.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг.
Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на те, що позивачем-2, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу, не доведено суду надання другим позивачем відповідачеві послуг за договором в березні 2013 року на суму 49 511,15 грн., в квітні 2013 року на суму 42 855,96 грн. та травні 2013 року на суму 47 937,30 грн., зокрема не надано підписаних актів виконаних робіт (наданих) послуг в березні 2013 року на суму 49 511,15 грн., в квітні 2013 року на суму 42 855,96 грн. та травні 2013 року на суму 47 937,30 грн.; докази передання позивачем-2 відповідачеві вказаних актів та рахунків-фактур, як-то передбачено п.п. 6.6, 2.3.2 договору відсутні, а також враховуючи, що строк дії договору про відшкодування вартості електричної енергії спожитої в процесі надання послуг з харчування № 1 від 01.03.2012 року, неналежне виконання якого є підставою позову у даній справі, припинив свою дію 30.04.2013 року, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення 140 304,41 грн. боргу за вказаним договором, який виник за період з березня 2013 року по травень 2013 року та відмову у задоволенні позову.
Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
У разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України. (п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року.).
Оскільки, позивачі не звільнені від сплати судового збору, його розмір - 2 806,08 грн., визначений із суми позовних вимог, в задоволені яких було відмовлено, покладається пропорційно на Міністерство Оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 6, код 00034022) в доход державного бюджету України 1 403 (одну тисячу чотириста три) грн. 04 коп. судового збору.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4, код 0780992) в доход державного бюджету України 1 403 (одну тисячу чотириста три) грн. 04 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати накази.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 30.09.2013 р.
Суддя Т.Д. Лилак