Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"23" вересня 2013 р. Справа № 911/3520/13
за позовом Департаменту капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації , м. Київ
до Приватного підприємства "Автомагістраль", Київська область, Вишгородський район, с. Синяк
про стягнення 10389,09 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача: Мацько О.Ф. - довіреність № 01-20/176 від 16.09.2013 р.;
від відповідача: Корзаченко В.М. - довіреність б/н від 12.02.2013 р.;
Ткаченко Д.А. - довіреність Б/н від 25.03.2013 р.
У серпні 2013 року Департамент капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Автомагістраль" (далі - відповідач) про стягнення 10389,09 грн. завищеної вартості робіт.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на акт ревізії Державної фінансової інспекції у Київській області фінансово-господарської діяльності Департаменту капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації, яким виявлено завищення вартості виконаних відповідачем підрядних робіт за договором на суму 10389,09 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму вартості робіт.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.2013 р. порушено провадження у справі № 911/3382/13 та призначено її до розгляду на 23.09.2013 р.
У судовому засіданні 23.09.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
23.09.2013 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, я кому він зазначив, що проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволені позову повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Установив:
25.08.2011р. між Головним управлінням капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації (далі - замовник, позивач у справі) та Приватним підприємством "Автомагістраль" (далі - підрядник, відповідач у справі) було укладено договір № 15 "Поточний ремонт вулиць і доріг, що належать до комунальної власності, у містах та інших населених пунктах Київської області. Лот № 3" (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) підрядник зобов'язується своїми силами та засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в ст. 3, надати послуги з поточного ремонту вулиць і доріг, що належать д комунальної власності, у містах та інших населених пунктах Київської області - Лот. № 3: м. Ірпінь, Вишгородський р-н, Києво-Святошинський р-н, Васильківський р-н, Обухівський р-н, Фастівський р-н, м. Васильків, м. Фастів, м. Обухів, за завданням замовника, та у встановлений строк здати виконання послуг замовнику, а замовник прийняти та оплатити такі послуги.
Розрахунки за виконані роботи замовник здійснює на підставі актів форми КБ-2в та КБ-3, до яких підрядник надає замовнику виконавчу документацію. У разі ненадання або невідповідності виконавчої документації діючим нормам замовник має права відкласти підписання актів за формою КБ-2в та КБ-3. При виявлені завищених показників замовник має право відкласти підписання актів за формою КБ-2в та КБ-3 до досягнення взаємної згоди сторін (п.п. 4.3. - 4.5. договору).
Як свідчать матеріали справи, позивачем виконані а відповідачем прийняті підрядні роботи по договору, що підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: договірною ціною, протоколом погодження договірної ціни, підсумковим відомостями витрат та актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в).
Однак, посилаючись на акт ревізії Державної фінансової інспекції у Київській області фінансово-господарської діяльності Департаменту капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації, позивач звернувся з листом № 01-27/23 від 15.07.2013 р. до відповідача про відшкодування завищеної вартості виконаних будівельних робіт за договором у сумі 10389,09 грн., яке залишене відповідачем без задоволення з посиланням на правильність розрахунків за договором.
Тобто, позивач ставить під сумнів розрахунок позивача з частині невідповідності вартості машино-година.
У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення, на думку позивача, завищеної вартості будівельних робіт.
Як встановлено судом вище правовідносини сторін виникли на підставі договору підряду № 15 "Поточний ремонт вулиць і доріг, що належать до комунальної власності, у містах та інших населених пунктах Київської області. Лот № 3" від 25.08.2012 р.
Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
В силу ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Статтею ст. 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно зі ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору становить 23289307,73 грн. у тому числі ПДВ 3881551,29 грн. При цьому, сторонами погоджено, що ціна є динамічною та розраховується за відповідною формулою яка зазначена у п. 3.3. цього договору.
Тобто, укладаючи договір підряду, сторони на власний розсуд погодили його істотні умови, у тому числі й ціну договору, яка є динамічною, а відтак складений кошторис у даному випадку є приблизним, у розумінні ч. 2 ст. 844 ЦК України.
Судом встановлено, що наявні акти приймання виконаних будівельних робіт підписані представниками як позивача так і відповідача, підписи яких засвідчені печатками юридичних осіб.
Із зазначених актів вбачається, що сторонами спору підписано акти приймання виконаних будівельних робіт без зауважень та за відсутності з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору, тобто, відповідачем не виявлено помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва, у тому числі вартості машино-годин, згідно з ДБН "Правила визначення вартості будівництва"; відповідач не заперечував щодо ціни за виконані будівельних робіт (ф. N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних"), обсягів, якості виконаних будівельних робіт та строків їх виконання за підписаними актами, що вказує на належне виконання позивачем умов договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 3.3.10. ДБН Д.1.1-1-2000, за динамічної договірної ціни: п. 3.3.10.1. - вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначаються на підставі нормативних витрат трудових та матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні
Пунктом п. 3.2.7.3 ДБН Д.1.1-1-2000 визначено, що вартість машино-години власної будівельної техніки підрядника визначається на підставі ресурсних показників, які наведені в ресурсних кошторисних нормах експлуатації будівельних машин і механізмів, та відповідно поточних цін на них.
За своєю природою акта приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в складаються для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи (Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду").
Разом з цим, підписані позивачем акти приймання виконаних будівельних за ф. N КБ-2в свідчать про конклюдентні дії з боку сторони про визнання ціни за якою були виконані роботи.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що спірний договір в частині визначення ціни було визнано у встановленому законом порядку недійсним повністю або частково з підстав її завищення.
Виходячи з наведеного, замовник зобов'язаний оплачувати підрядні роботи, виходячи з їх виконаних обсягів та за ціною, визначеною сторонами у актах ф. N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних".
Посилання позивача на акт ревізії Державної фінансової інспекції у Київській області, як на беззаперечний доказ завищеної вартості робіт, суд вважає недопустимими, оскільки встановлені органами державної контрольно-ревізійної служби при проведенні контрольних заходів факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним ГПК України, тобто сам лише акт ревізії не є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення завищеної вартості робіт та не звільняє сторону від процесуального обов'язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.
Разом з цим, як свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних будівельних за ф. N КБ-2в, загальна вартість виконаних робіт не перевищує загальну ціни договору, визначеної у п. 3.1 останнього.
Таким чином, за наявності погодженої позивачем вартості виконаних за договором підрядних робіт, що визначена у актах приймання виконаних будівельних робіт та враховуючи динамічну ціну договору, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача у якості завищеної вартості робіт.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак, сторони, звертаючись до суду, повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.
За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 10389,09 грн. завищеної вартості робіт є не доведеними, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 ГПК витрати по сплаті судового збору покладаються судом на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 30.09.2013 р.
Суддя Наріжний С.Ю.