25 вересня 2013 року Справа № 922/1123/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Гольцової Л.А., Іванової Л.Б. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2013
у справі№ 922/1123/13 Господарського суду Харківської області
за позовомОСОБА_4
до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:ОСОБА_5 Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТУР - лтд" ОСОБА_6 ОСОБА_7
прозобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
позивача: не з'явилися
відповідача-1: не з'явилися
відповідача-2: Шульга К.Г., дов. від 11.01.2013 б/н
третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору на стороні відповідачів: не з'явилися
третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору на стороні відповідачів: не з'явилися
ОСОБА_4 звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТУР - лтд" про усунення від виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТУР-лтд" - ОСОБА_5 та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТУР-лтд" внести зміни до відомостей про підприємство та доповнення до установчих документів, які відображують усунення від виконання обов'язків директора товариства ОСОБА_5.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.05.2013 у справі № 922/1123/13 (суддя Жельне С.Ч.) усунено ОСОБА_5 від виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТУР-лтд"; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ТУР-лтд" внести зміни до відомостей про підприємство та доповнення до установчих документів, які відображають усунення від виконання обов'язків директора товариства ОСОБА_5; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 - 1147 грн. витрат по сплаті судового збору та з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТУР-лтд" на користь ОСОБА_4 - 1147 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., судді Лакіза В.В., Хачатрян В.С.) рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2013 у справі № 922/1123/13 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 у справі № 922/1123/13 та залишити рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2013 у цій справі без змін.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
До Вищого господарського суду України надійшли відзиви Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТУР - лтд", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на касаційну скаргу, в яких відповідачі та треті особи просять постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 у цій справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач, відповідач-1 та треті особи не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ТУР-лтд", ідентифікаційний код товариства - 31342198, місцезнаходження якого: м. Харків, вул. Велозаводська, буд 38-А (далі - Товариство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 07.02.2001 року за № 1 480 120 0000 009112.
Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТУР-лтд" учасниками (засновниками) Товариства є: ОСОБА_4, частка якої складає 50% статутного капіталу; ОСОБА_5, частка якого складає 30% статутного капіталу; ОСОБА_6, частка якого складає 10% відсотків статутного капіталу; ОСОБА_7, частка якого складає 10% відсотків статутного капіталу.
Як передбачено п. 4.1. Статуту Товариства в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів учасників товариства № 1 від 14.01.2008 року та зареєстрованій державним реєстратором виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області Мірошниченко Л.І., органами управління Товариством є загальні збори учасників і директор.
Пунктом 4.2. Статуту Товариства визначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників. Загальні збори учасників мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами учасників до компетенції виконавчого органу товариства.
Згідно із п. 4.3. Статуту Товариства до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, 2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру статутного капіталу; 3) обрання та відкликання членів виконавчого органу товариства і ревізійної комісії, створення та відкликання виконавчого органу товариства.
Пунктом 4.3.1. Статуту Товариства передбачено, що з питань вказаних в п.п. 1), 2), 7) пункту 4.3. Статуту, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства. З решти питань рішення приймаються звичайною більшістю голосів.
Відповідно до п.п. 4.12., 4.12.1., 4.12.2. Статуту Товариства виконавчим органом товариства є директор, обраний загальними зборами учасників. Термін обрання директора визначається при його обранні. Директор здійснює поточне керівництво діяльністю товариства і є підзвітним загальним зборам учасників. Директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, котрі входять до виключної компетенції загальних зборів учасників. Директор не має права приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Директор діє без доручення від імені товариства в межах повноважень, встановлених діючим законодавством України, цим статутом і рішеннями зборів учасників; розпоряджається майном та грошовими коштами товариства, укладає договори, у т.ч. кредитні договори, контракти, видає довіреності і т.п.; відкриває в установах банків рахунки товариства; в межах своєї компетенції видає накази та надає вказівки, обов'язкові для всіх працівників; тощо.
На підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців судами попередніх інстанцій встановлено, що директором Товариства є ОСОБА_5, який виконує функції керівника Товариства без будь-яких обмежень з боку загальних зборів як вищого органу Товариства.
Предметом позову у даній справі є позовні вимоги про усунення від виконання обов'язків директора Товариства ОСОБА_5 та зобов'язання Товариства внести зміни до відомостей про підприємство та доповнення до установчих документів, які відображують усунення від виконання обов'язків директора Товариства.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що ОСОБА_5 як директор Товариства не виконує свої обов'язки, вчиняє дії, що призводять до невиправданого витрачання коштів Товариства, не надає на вимогу учасника Товариства інформацію, фінансові звіти про діяльність Товариства і внаслідок таких дій директора, який перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, виникла необхідність усунення його від виконання своїх обов'язків. Позивач зазначає, що він позбавлений можливості вирішити питання про усунення директора шляхом проведення загальних зборів через ухилення інших учасників Товариства від участі у таких зборах і прийнятті рішень з питань господарської діяльності Товариства, у зв'язку з чим позивач на підставі частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з вищевказаним позовом.
Місцевий господарський суд, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги повністю, виходив з того, що законодавством передбачено захист прав учасників господарського товариства від недобросовісного директора, який систематично не виконує обов'язки та перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, шляхом усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов'язків; учасники товариства ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що разом мають частку у розмірі 50% статутного капіталу Товариства, ухиляються від участі у роботі вищого органу Товариства, а тому позивач позбавлений можливості вирішити питання про усунення директора Товариства від виконання обов'язків шляхом проведення загальних зборів Товариства.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність порушень прав позивача та наявність підстав для їх захисту шляхом усунення директора товариства від виконання обов'язків.
Суд апеляційної інстанції з висновками місцевого господарського суду не погодився та, скасовуючи рішення суду першої інстанції у цій справі, виходив з того, що: внесення змін до Статуту Товариства, обрання та відкликання членів виконавчого органу товариства належить до виключної компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю, частиною 3 статті 99 Цивільного кодексу України передбачено право саме компетентного органу господарського товариства (загальних зборів учасників товариства), а не позивача як одного з учасників цього товариства, усунути члена виконавчого органу товариства (директора товариства) від виконання своїх обов'язків; вимоги до суду про усунення директора від виконання своїх обов'язків не відповідають встановленим законом способам захисту цивільних прав та інтересів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у місцевого господарського суду були відсутні належні правові підстави для прийняття рішення про усунення директора товариства від виконання своїх обов'язків та про внесення змін до статуту товариства і таке рішення є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Як передбачено частиною 3 статті 99 Цивільного кодексу України, члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.
Відповідно до офіційного тлумачення частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України, яке дано рішенням Конституційного Суду України від 12.01.2010 по справі № 1-рп/2010, положення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України "члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків" слід розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства у будь-який час і з будь-яких підстав усунути особу (осіб) від виконання обов'язків члена (членів) виконавчого органу за умови, якщо в установчих документах товариства не визначено таких підстав.
Усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 Кодексу законів про працю України.
Згідно із частиною 1 статті 145 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників.
Відповідно до положень статті 145 Цивільного кодексу України, статті 59 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства; обрання та відкликання членів виконавчого органу товариства.
Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.
Як визначено частинами 2 та 3 статті 145 Цивільного кодексу України та статтею 62 Закону України "Про господарські товариства", у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються Цивільним кодексом, іншим законом та статутом товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників.
З огляду на вищевикладені положення законодавства, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що за змістом частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України передбачено право саме компетентного органу господарського товариства, яким є загальні збори учасників товариства, а не одного з учасників цього товариства, усунути члена виконавчого органу товариства (директора товариства) від виконання своїх обов'язків.
Пунктом 2.8. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 № 04-5/14 визначено, що господарські суди не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів, у тому числі про внесення змін до установчих документів господарських товариств, включення особи до складу наглядової ради товариства тощо.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на зміст заявлених позовних вимог, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Матеріали справи свідчать про те, що судом апеляційної інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства при прийнятті судових рішень не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 у справі № 922/1123/13 залишити без змін.
Головуючий суддя: Т. Козир
судді: Л. Гольцова
Л. Іванова