25 грудня 2006 р.
№ 3/71
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Полякова Б.М.
суддів:
Катеринчук Л.Й.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
ДВАТ «Шахта «Білоріченська»ДП ДХК «Луганськвугілля»
на рішення
та постанову
господарського суду Луганської області від 26.07.2006
Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.2006
у справі
господарського суду
№ 3/71
Луганської області
за позовом
Державного підприємства «Луганськвугілля»в особі відособленого підрозділу «Луганськвуглепостачання»
до
ДВАТ «Шахта «Білоріченська»ДП ДХК «Луганськвугілля»
про
стягнення 884333,40 грн.
Подана ДВАТ «Шахта «Білоріченська»ДП ДХК «Луганськвугілля»касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставки державного мита встановлюються в таких розмірах із заяв, що подаються до господарських судів: із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Тобто державне мито за подання касаційної скарги в цьому випадку дорівнює 4421,68 грн.
Колегія суддів також зазначає, що у відповідності до п.14 Наказу Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15 “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита» при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника -останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: “Зараховано в доход бюджету крб. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, до неї додано платіжне доручення №445 від 22.11.2006 про сплату державного мита за подання касаційної скарги, але у розмірі 4125 грн. 95 коп., що не відповідає вимогам Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.
Керуючись ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу ДВАТ «Шахта «Білоріченська»ДП ДХК «Луганськвугілля»на рішення господарського суду Луганської області від 26.07.2006 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 у справі №3/71 повернути без розгляду.
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Н. Ткаченко