Справа: № 2-а-4883/11 Головуючий у 1-й інстанції: Фролов О.Л. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
26 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 01.09.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 01.09.2011 позов задоволено частково: визнано рішення управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у відмові в нарахуванні та виплаті позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до категорії 4 та щомісячної доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, згідно положень ст.ст. 39, 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю щомісячної доплати до пенсії відповідно до ст.ст. 39, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 17.11.2010 із розрахунку однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та з урахуванням проведених виплат; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до категорії 4, відповідно до ст.ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 17.11.2010 з урахуванням фактично виплачених сум; в решті частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а також є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Згідно до абз. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Статтею 53 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» та статтею 2 Закону України від 20.10.2009 № 1646-VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні, а статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» та статтею 1 Закону України від 20.10.2009 № 1646-VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлений у таких розмірах: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн., а статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Хоча у вищевказаний період дія положень статей 39, 51 та Закону № 796 не зупинялась, розрахунок зазначеного підвищення до пенсії та додаткової пенсії відповідачем здійснено не згідно ст.ст. 39, 51 Закону № 796, а згідно постанов КМ України.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на зазначені постанови КМ України, які обмежують права на отримання вищезазначених підвищення до пенсії та додаткової пенсії, порівняно з правами, встановленими ст.ст. 39, 51 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні.
Отже, у вищезазначений період позивач мав право на отримання підвищення до пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону № 796, що вірно встановлено судом першої інстанції та в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України апелянтом не спростовано.
Оскільки у резолютивній частині постанови суду першої інстанції зобов'язано відповідача проводити відповідні виплати без зазначення по який період їх здійснювати, то колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 01.09.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.