Категорія 55 Головуючий у 1 інстанції - Кротінов В.О.
Доповідач - Агєєв О.В.
25 вересня 2013 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Санікової О.С., суддів Новосьолової Г.Г., Агєєва О.В.,
при секретарі Стефановій Я.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу повного товариства «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» на рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 02 липня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, повного товариства «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» про припинення обтяження та зняття заборони на відчуження нерухомого майна та зустрічним позовом повного товариства «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення збитків, -
В квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідачів про припинення обтяження та зняття заборони на відчуження нерухомого майна, в обґрунтування якого зазначила, що 02.08.10р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 посвідчено договір купівлі-продажу належній їй на праві власності АДРЕСА_1, який був підписаний позивачкою і відповідачкою ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №2394.
В той же день приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 посвідчено іпотечний договір №2, який було укладено між ОСОБА_3 та повним товариством «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» на виконання зобов'язань за договором про надання фінансового кредиту №02/08/ВВ1/10.
На підставі іпотечного договору та заяви повного товариства «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 було зареєстровано обтяження - заборона на нерухоме майно, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 10100087.
ОСОБА_3 не зареєструвала своє право власності і на сьогоднішній день вона (позивачка) є власницею вищевказаної квартири, просила припинити обтяження АДРЕСА_1, зроблене приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 02.08.10р. за реєстраційним номером 10100087 відповідно до договору №2 іпотечного договору від 02.08.10р. та зняти заборону відчуження АДРЕСА_1 (а.с.2-3).
В травні 2013 року повне товариство «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, в обґрунтування якого зазначило, що між ОСОБА_3 та повним товариством «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» був укладений договір №1 про надання фінансового кредиту № 02/08/ВВ1/10 від 02.08.10р., відповідно до якого Ломбард фактично надав ОСОБА_3 грошові кошти в кредит в сумі 200 000грн. на строк 180 діб, а ОСОБА_3 повинна була повернути кредитні кошти, а також відсотки за користування кредитом до 28.01.11р.
У забезпечення повернення отриманого кредиту між ОСОБА_3 та повним товариством «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» укладено договір №2 іпотечний договір від 02.08.10р., відповідно до умов якого предметом іпотеки виступає двокімнатна АДРЕСА_1, яка була придбана ОСОБА_3 у ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 02.08.10р.
Відповідно до п.2.1. договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_2 зобов'язалась до 02.09.10р. звільнити квартиру від речей, знятися з реєстрації та передати ключі. Проте вказані дії не виконала, а отримавши у Донецькій міській раді дублікат свідоцтва про право власності № 84-р від 04.08.10р., повторно 06.09.10р. зареєструвала право власності, чим унеможливила реєстрацію права власності за ОСОБА_3 та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вважає, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 Ломбард як іпотекодержатель незаконно позбавлений права задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки передбаченими законом та договором засобами.
Просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь збитки у сумі 596 000грн., спричинені протиправними діями ОСОБА_2 (а.с.53-55).
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, повного товариства «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» про припинення обтяження та зняття заборони на відчуження нерухомого майна задоволено.
Припинено обтяження АДРЕСА_1, яке виконано приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та внесено у Єдиний реєстр заборони відчуження об'єктів нерухомого майна 02.08.10р. за №10100078, відповідно до договору №2 іпотечного договору від 02.08.10р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстром 2396 та знято заборону відчуження АДРЕСА_1.
У задоволенні зустрічного позову повного товариства «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення збитків відмовлено.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м.Донецька від 26 липня 2013 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) повне товариство «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія», поданій через представника ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні первісних позовних вимог та задоволення зустрічного позову, пославшись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, зробивши висновок про не укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через не проведення реєстрації права власності на квартиру, хибно послався на ст.640 ЦК України та ототожнив державну реєстрацію договору з державною реєстрацією права власності. Зазначає, що нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору купівлі-продажу нерухомого майна була здійснена приватним нотаріусом ОСОБА_4 02.08.10р., про що свідчить виконавчий напис про посвідчення договору та витяг з державного реєстру правочинів.
Суд не врахував, що використання ОСОБА_2 шахрайської схеми щодо реєстрації на підставі дублікатів правовстановлюючих документів права власності на квартиру, позбавило ОСОБА_3 зареєструвати на своє ім'я право власності на квартиру на підставі договору купівлі-продажу. Вважає, що відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно (строк якої не встановлено ст.182 ЦК України) не дає право продавцю цього майна реєструвати за собою право власності на підставі заздалегідь отриманих дублікатів правовстановлюючих документів. Суд не надав оцінки свідченням ОСОБА_2 щодо її незаконних дій пов'язаних з отриманням дублікату свідоцтва про право власності, а також її діям щодо укладення договору купівлі-продажу на підставі нібито втрачених оригіналів документів.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про скасування заборони відчуження заставленого майна (спірної квартири), оскільки договір іпотеки є дійсним до теперішнього часу та не припинений.
Також зазначає, що ОСОБА_2, як неналежний позивач, не має права оскаржувати наслідки укладення договору іпотеки, оскільки, як зазначив суд під час мотивування підстав для відмови у задоволенні зустрічного позову, вона не була стороною ані кредитного ані іпотечного договору.
Позивач та її представник, відповідач ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні апеляційного суду заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити.
Представник апелянта та третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.08.10р. між ОСОБА_3 та повним товариством «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» укладено договір №1 про надання фінансового кредиту № 02/08/ВВ1/10 (а.с.60-62).
02.08.10р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 посвідчено договір купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 АДРЕСА_1, який не був зареєстрований в КП «БТІ м.Донецька».
02.08.10р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 посвідчено договір №2 іпотечний договір між ОСОБА_3 та повним товариством «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія», зареєстрований в реєстрі за №2396 (а.с. 64-67), який зареєстровано в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №10100087, про що видано відповідний витяг №28012207(а.с.68), а також в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було зареєстроване обтяження - заборона на нерухоме майно - АДРЕСА_1, про що видано відповідний витяг (а.с.69).
Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 11.01.13р. право власності на АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі дублікату свідоцтва про право власності №912 від 27.03.1995 року, виданого Представництвом фонду державного майна України в м.Донецьку, виданого Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради 04.08.2010р. №84-р. (а.с.72).
Також судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м.Донецька від 01.10.12р. (а.с.21-26), яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19.12.12р. (а.с.27-31) та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15.04.13р. (а.с.99-101) кредитний договір №1, який укладено 02.08.10 року між повним товариством «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» та ОСОБА_3 про надання фінансового кредиту № 02/08/ВВ1/10 розірвано. На користь повного товариства «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_6 заборгованість за договором кредиту у сумі 969 950грн, в яку входять сума кредиту та сума неотриманих відсотків по кредиту за весь час дії договору кредиту.
Задовольняючи первинний позов ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 в силу ч.3 ст.640 ЦК України є неукладеним, оскільки не пройшов державну реєстрацію, власницею даної квартири є ОСОБА_2 на підставі дублікату свідоцтва про право власності, тому підстави для обтяження спірної квартири відсутні. Крім того суд першої інстанції зазначив, що згідно ст.17 Закону України «Про іпотеку», договір № 2 іпотечний договір від 02.08.10р. є припиненим, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії ОСОБА_2 по отриманню дубліката свідоцтва про право власності на квартиру відповідають законодавству, яке діяло на момент їх вчинення, відносини між повним товариством «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» та ОСОБА_2 не виникли, оскільки остання не була стороною договору кредиту та не давала згоду на передачу спірного майна в іпотеку, тому підстави для стягнення з неї сум матеріальних збитків, за наявністю рішення суду про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором, відсутні.
Між тим, апеляційний суд не може повністю погодитися з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Даним вимогам оскаржуване рішення не відповідає.
Згідно ч.1 ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною 3 ст.640 ЦК України, чинної на час укладення договору купівлі-продажу спірної квартири визначено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами, що спірний договір купівлі-продажу квартири від 02.08.10р. відповідачем (покупцем за договором) ОСОБА_3 зареєстрований у встановленому законом порядку в КП «БТІ м.Донецька» не був. Натомість позивачкою було отримано дублікат свідоцтва про право власності на квартиру та зареєстровано її право власності 06.09.10р. (після укладання договору купівлі-продажу), тому ОСОБА_3 рішенням від 09.03.13р. №785436 було відмовлено державним реєстратором у реєстрації права власності на спірну квартиру (а.с.74).
Між тим, дійшовши висновку про те, що право власності у відповідача ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу, укладеного між нею та ОСОБА_2 не було зареєстровано у встановленому законом порядку, що не породжує для сторін прав та обов'язків, та задовольняючи первісний позов, ухвалив рішення в порушення норм матеріального та процесуального права. А саме, суд не врахував вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та прийшов до передчасного висновку про задоволення позову.
Згідно ч.1 ст.6 Закону, систему органів державної реєстрації прав становить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.
Згідно пп.1 п.1 ст.8 Закону, орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 9 вищевказаної статті передбачено, що державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.
Крім того, третьою особою приватним нотаріусом ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_2 було роз'яснено вимоги закону та порядок звернення до відповідного органу для вирішення питання про зняття обтяження, а саме роз'яснено вимоги пункту 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ 22.06.2011 № 703, яким визначено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Відповідно до вищевказаного пункту Порядку нотаріус проводить державну реєстрацію прав реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчиняється така дія).
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, позивачем не доведено в суді з наданням належних та допустимих доказів факту звернення у встановленому законом поряду до органу державної реєстрації з відповідною заявою про припинення іпотеки та наявність рішення цього органу за поданою заявою. Тому висновок суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 є передчасним і рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції по відмові у задоволенні зустрічного позову через наявність вини ОСОБА_2 у порушенні прав повного товариства «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» на звернення стягнення на предмет іпотеки не ґрунтуються на законі виходячи з наступного.
Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як зазначено вище, рішенням Ленінського районного суду м.Донецька від 01.10.12р. (а.с.21-26), яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19.12.12р. (а.с.27-31) та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15.04.13р. (а.с.99-101) частково задоволено позов повного товариства «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання недійсними правовстановлюючих документів, визнання права власності іпотеко держателя на предмет іпотеки, стягнення боргу. Розірвано кредитний договір №1, який укладено 02.08.10 року між повним товариством «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» та ОСОБА_3 про надання фінансового кредиту № 02/08/ВВ1/10. На користь повного товариства «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_6 заборгованість за договором кредиту у сумі 969 950грн, в яку входять сума кредиту та сума не отриманих відсотків по кредиту за весь час дії договору кредиту.
Крім того, відсутні дані про результати розслідування кримінальної справи, порушеної 09.10.10р. за ч.2 ст.190 КК України по факту шахрайських дій, направлених на отримання грошових коштів ПТ «Ломбард «Альянс АІКС».
З урахуванням наведеного, а також того, що в судовому засіданні позивачем за зустрічним позовом не доведено вини ОСОБА_2 у заподіянні збитків товариству, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку по відмові у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 суми збитків.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного не можна визнати законним й обґрунтованим, тому відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 про припинення обтяження та зняття заборони на відчуження нерухомого майна. В решті частині рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу повного товариства «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 02 липня 2013 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, повного товариства «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, повного товариства «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» про припинення обтяження та зняття заборони на відчуження нерухомого майна відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий
Судді: