Ухвала від 30.09.2013 по справі 2-а-37621/09/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

30 вересня 2013 року м. Київ В/800/3974/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Вербицької О.В.

Суддів: Борисенко І.В.

Голубєвої Г.К.

Кошіля В.В.

Моторного О.А.

перевіривши заяву Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.07.2013 року

у справі № 2-а-37621/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Енергія"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.07.2013 року у справі № 2-а-37621/09/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Енергія" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що, на думку заявника, призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Крім того, у заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.07.2013 року у справі № 2-а-37621/09/2070 скаржником заявлено клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова на її правонаступника - Основ'янську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Перевіривши доводи скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку щодо обґрунтованості поданого клопотання та наявності підстав для його задоволення.

Відповідно до ст. 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 р. №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.07.2013 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію постанови Вищого адміністративного суду України від 07.05.2009 року у справі N К-24228/06 в якій, на його думку, норми матеріального права застосовуються інакше, ніж у даній справі.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки з доданих до заяви копій ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.07.2013 року, щодо якої подана заява, та постанови Вищого адміністративного суду України, на яку посилається заявник, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, при вирішенні спору у подібних правовідносинах. Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Державну податкову інспекцію у Червонозаводському районі міста Харкова на Основ'янську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

2. Відмовити Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.07.2013 року.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Вербицька

Судді І.В. Борисенко

Г.К. Голубєва

В.В. Кошіль

О.А. Моторний

Попередній документ
33799768
Наступний документ
33799770
Інформація про рішення:
№ рішення: 33799769
№ справи: 2-а-37621/09/2070
Дата рішення: 30.09.2013
Дата публікації: 01.10.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: