"26" вересня 2013 р. м. Київ К/800/7453/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Калашнікової О.В.,
Леонтович К.Г.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на постанову Перевальського районного суду Луганської області від 27 листопада 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області,
про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області, (далі - УПФУ), про визнання протиправним та скасування рішення №92 УПФУ від 11.07.2012 року щодо відмови у призначені пенсії, зобов'язання УПФУ з 20.07.2012 року призначити пенсію, з урахуванням пільгового стажу, за період з 1.07.1996 року до 23.04.2001 року, за Списком №1.
27 листопада 2012 року постановою Перевальського районного суду Луганської області, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2013 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення №92 УПФУ від 11.07.2012 року щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії, відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано УПФУ зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу пенсії період роботи з 1.07.1996 року до 23.04.2001 року на посаді заступника директора з енерго - механічної служби на шахті «Ніканор-Нова» з підземними роботами на ДП «Шахта «Ніконор-Нова», з 20.07.2012 року.
УПФУ звернулося із касаційною скаргою з вимогою скасування постанови Перевальського районного суду Луганської області та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до трудової книжки ОСОБА_2 з 1.07.1996 року до 23.04.2001 року працював на посаді заступника директора з енерго - механічної служби на шахті «Ніканор-Нова» з підземними роботами на ДП «Шахта «Ніканор-Нова».
11 липня 2012 року рішенням №92 УПФУ відмовлено ОСОБА_2 у призначені пенсії, згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи за Списком №1.
УПФУ безпідставно відмовило ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком за Списком №1, у зв'язку з недостатністю стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ і за результатами атестації робочих місць - чоловіки після досягнення 50 років за умови стажу роботи не менше 20 років, із них не менше 10 років на зазначених роботах. Чоловікам, які мають не менш половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього закону, на 1 рік за кожний повний стаж такої роботи.
11 листопада 2010 року рішенням Перевальського районного суду Луганської області визнано роботу ОСОБА_2 на посаді заступника директора з енерго - механічної служби на шахті «Ніканор-Нова» за період з 1.07.1996 року до 23.04.2001 року прирівняною до посади головного механіка шахти; зараховано ОСОБА_2 до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком, на пільгових умовах за Списком №1 зазначений період.
Відповідно до наказу №61 від 22.02.1996 року по шахті «Ніканор» та наказу №45 від 20.02.1998 року по шахті «Ніканор-Нова», затверджений перелік робочих місць, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.
Зазначеним переліком посада головного механіка та механіка ділянок затверджена на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено щ обставини.
Суд першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що ОСОБА_2 працював, у період з 1.07.1996 року до 23.04.2001 року на посаді заступника директора з енерго - механічної служби на шахті «Ніканор-Нова» з 1.07.1996 року до 23.04.2001 року, що відноситься до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухваленні з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Перевальського районного суду Луганської області від 27 листопада 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: