"26" вересня 2013 р. м. Київ К/800/35905/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Калашнікової О.В.,
Леонтович К.Г.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, третя особа: Державна експертиза умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації,
про зобов'язання вчинити дії, -
У січні 2011 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, (далі - УПФУ), про зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 23.06.2010 року.
31 травня 2011 року постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року, позов задоволено.
Зобов'язано УПФУ з 23.06.2010 року призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
УПФУ звернулося із касаційною скаргою з вимогою скасування постанови Тисменицького районного суду Івано-Франківської області та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до трудової книжки та уточнюючих довідок, ОСОБА_2 з 4.08.1980 року до 9.04.1982 року працював на посаді електрозварника в 63 котельно-зварювальному заводі.
З 1983 року ОСОБА_2 працював в Івано-Франківському обласному державному об'єднанні спиртової та лікеро-горілочної промисловості, з 23.09.1983 року до 20.12.1984 року на посаді електрозварника механічної майстерні, з 14.12.1987 року до 5.05.1992 року на посаді електрозварника рембудбригади, з 5.05.1992 року до 23.06.2010 року на посаді електрозварника механічної майстерні.
25 листопада 2010 року УПФУ відмовило ОСОБА_2 в призначенні пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з відсутністю трудового стажу.
УПФУ не зарахувало до пільгового стажу ОСОБА_2 період роботи з 4.12.1994 року до 16.06.1997 року на посаді електрозварника механічної майстерні в Івано-Франківському обласному державному об'єднанні спиртової та лікеро-горілочної промисловості, у зв'язку з не проведенням підприємством атестації робочих місць.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) пенсії за віком на пільгових умовах призначаються працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до пунктів 1,2 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою №442 Кабінету Міністрів України від 1.08.1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основана мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення пільга та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Результати атестації, як вперше проведеної, так і чергові, застосовуються при визначенні стажу, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, протягом 5 років після затвердження її результатів. При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування в стаж, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, повного п'ятирічного періоду роботи з шкідливими та тяжкими, умовами праці після 21.08.1992 року, відповідне право протягом зазначеного періоду повинно бути підтверджено результатами атестації робочих місць.
Відповідно до «Роз'яснень про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках», затверджених наказом №205 Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року, в окремих випадках за скрутного фінансово - економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці».
Згідно з п.4 ч.2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівників підприємств, організацій.
Не проведення атестації не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що УПФУ неправомірно відмовило ОСОБА_2 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухваленні з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: