"26" вересня 2013 р. м. Київ К/800/1277/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Калашнікової О.В.,
Леонтович К.Г.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 28 вересня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецька, третя особа: Державне підприємство «Вугільна компанія «Куйбишевська»,
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
У травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецька, (далі - УПФУ), про визнання дій УПФУ щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу період роботи в ДП «Шахта «Куйбишевська» на посаді підземного електрослюсаря з 20.07.2000 року до 9.04.2002 року, та на посаді гірничого майстра з 10.04.2007 року до 13.05.2007 року неправомірними, зобов'язання УПФУ зарахувати зазначений період до пільгового стажу.
28 вересня 2012 року постановою Куйбишевського районного суду м.Донецька, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2012 року, позов задоволено.
Визнано дії УПФУ щодо відмови ОСОБА_2 у зарахуванні до пільгового стажу період роботи в ДП «Шахта «Куйбишевська» на посаді підземного електрослюсаря з 20.07.2000 року до 9.04.2002 року, та на посаді гірничого майстра з 10.04.2007 року до 13.05.2007 року неправомірними, зобов'язано УПФУ зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, зазначений період роботи.
УПФУ звернулося із касаційною скаргою з вимогою скасування постанови Куйбишевського районного суду м.Донецька та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до трудової книжки, ОСОБА_2 з 3.09.1998 року працював на посаді підземного електрослюсаря з повним робочим днем в ДП «Донецьквугілля» шахта «Куйбишевська», 2.04.2004 року був переведений на посаду гірничого майстра з повним робочим днем.
12 лютого 2009 року ОСОБА_2 у зв'язку із скороченням штату звільнений з ДП «Донецьквугілля» шахта «Куйбишевська».
9 квітня 2012 року УПФУ при призначенні пенсії ОСОБА_2 не включило до пільгового стажу період роботи в ДП «Шахта «Куйбишевська» на посаді підземного електрослюсаря з 20.07.2000 року до 9.04.2002 року, та на посаді гірничого майстра з 10.04.2007 року до 13.05.2007 року, у зв'язку з не проведенням шахтою атестації робочих місць.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ і за результатами атестації робочих місць - чоловіки після досягнення 50 років за умови стажу роботи не менше 20 років, із них не менше 10 років на зазначених роботах. Чоловікам, які мають не менш половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього закону, на 1 рік за кожний повний стаж такої роботи.
Відповідно до пунктів 1,2 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою №442 Кабінету Міністрів України від 1.08.1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основана мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення пільга та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Результати атестації, як вперше проведеної, так і чергові, застосовуються при визначенні стажу, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, протягом 5 років після затвердження її результатів. При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування в стаж, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, повного п'ятирічного періоду роботи з шкідливими та тяжкими, умовами праці після 21.08.1992 року, відповідне право протягом зазначеного періоду повинно бути підтверджено результатами атестації робочих місць.
Відповідно до «Роз'яснень про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках», затверджених наказом №205 Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року, в окремих випадках за скрутного фінансово - економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці».
Згідно з п.4 ч.2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівників підприємств, організацій.
Не проведення атестації не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що УПФУ неправомірно відмовило ОСОБА_2 у зарахуванні до пільгового стажу період роботи в ДП «Шахта «Куйбишевська» на посаді підземного електрослюсаря з 20.07.2000 року до 9.04.2002 року, та на посаді гірничого майстра з 10.04.2007 року до 13.05.2007 року.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухваленні з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецька залишити без задоволення.
Постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 28 вересня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: