"24" вересня 2013 р. м. Київ К/800/14927/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Калашнікової О.В.,
Леонтович К.Г.,
секретар Антипенко В.В.,
за участю представників: ПАТ «Черкаський автобус» -Самольотова І.І.,
Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Вакуленко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року у адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкаський автобус» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Менеджмент груп»,
про скасування постанови та розпорядження,
У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Черкаський автобус» (далі - Товариство) звернулося з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) про скасування постанови №361-ЦА-КП-Е Комісії від 20.06.2012 року щодо застосування санкції, у вигляді попередження за правопорушення на ринку цінних паперів та розпорядження №162-ЦА-КП-Е від 20.06.2012 року щодо усунення порушень законодавства про цінні папери.
На обґрунтування позову Товариство зазначило, що ринкова вартість акцій Товариства станом на 14.03.2012 року становила 5,86 грн. за одну акцію, що суперечить рішенню наглядової ради Товариства від 24.06.2011 року, відповідно до якого ринкова вартість акцій становить 0,97 грн., за одну акцію.
11 жовтня 2012 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що розділом ХП Закону України «Про акціонерні товариства» регулюються питання викупу та обов'язкового викупу акцій, як обов'язкового придбання за плату та на вимогу акціонера, розміщених товариством акцій. Частиною 3 ст.68 цього Закону встановлюється обов'язок викупу належних акціонеру акцій акціонерним товариством, у разі настання підстав, встановлених у ч.1 та ч.2 цієї статті.
12 лютого 2013 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року скасована, позов задоволений.
Постанова №361-ЦА-КП-Е Комісії від 20.06.2012 року про накладення санкцій у вигляді попередження за правопорушення на ринку цінних паперів та розпорядження №162-ЦА-КП-Е від 20.06.2012 року про усунення порушень законодавства про цінні папери скасовані.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем при прийнятті постанови та розпорядження не взяті до уваги норми Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», за яким саме на нього покладені обов'язки захищати права інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів та застосування відповідних санкцій у межах своїх повноважень, а також те, що вказані документи прийняті без достатніх обґрунтувань та всебічної перевірки обставин, що були передумовою їх ухвалення.
Комісія звернулася із касаційною скаргою з вимогою скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
27 квітня 2011 року Товариством були проведені загальні збори акціонерів ПАТ «Черкаський автобус», до порядку денного яких було включене питання щодо затвердження значного правочину - затвердження правочину про переустановлення ліміту кредиту із гривневого еквіваленту в еквівалент російського рубля.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Менеджмент груп» брало участь у загальних зборах, як акціонер та проголосувало проти вчинення позивачем значного правочину.
24 травня 2011 року на підставі статті 67 Закону України «Про акціонерні товариства» ТОВ «Менеджмент груп» звернулось до позивача з письмовою вимогою №64 щодо викупу 469 489 шт. належних йому простих іменних акцій Товариства, за ціною 5,86 грн. за одну акцію, оскільки за такою ціною акції Товариства перебували в обігу на ПАТ «Українська біржа» на час публікації повідомлення про проведення загальних зборів.
Товариство погодилося викупити зазначені акції але за ціною 0,97 грн. за акцію, про що надіслало лист від 24 червня 2011 року №1508/100.
20 грудня 2011 року, не погоджуючись з такими діями, ТОВ «Менеджмент груп» звернулось до Комісії з листом, в якому просило здійснити перевірку про дотримання Товариством вимог чинного законодавства щодо обов'язкового викупу акцій за ціною, визначеною відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 27 квітня 2012 року уповноваженою особою Комісії на підставі рішення Комісії №285 від 9.02.2012 року у відношенні Товариства була складена постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів та запропоновано керівнику або уповноваженому представнику Товариства з'явитись до Комісії для підписання складеного акту та надання письмових пояснень. Вказана постанова була направлена Товариству 28 квітня 2012 року.
8 травня 2012 року уповноваженою особою комісії у відношенні Товариства складено акт №72-ЦА-КП-Е про правопорушення на ринку цінних паперів, у якому зазначено порушення Товариством вимог ст.69 Закону України «Про акціонерні товариства».
20 червня 2012 року за наслідками розгляду матеріалів справи про порушення на ринку цінних паперів уповноваженою особою Комісії прийнята постанова про накладення санкції №361-ЦА-КП-Е у вигляді попередження за вчинення порушення на ринку цінних паперів, а також прийняте розпорядження №162-ЦА-КП-Е про усунення Товариством порушень законодавства про цінні папери та зобов'язано у строк до 20 серпня 2012 року надіслати ТОВ «Менеджмент груп» повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу належних йому акцій Товариства із зазначенням ціни викупу, що дорівнює ринковій вартості цих акцій станом на 14 березня 2011 року, до 27 серпня 2012 року письмово повідомити уповноважену особу комісії про виконання цього розпорядження з наданням належним чином завірених копій підтверджуючих документів.
Основним нормативно-правовим актом, що визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів є Закон України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008р. №514-VI (далі - Закон України №514-VI).
Розділом XII названого Закону врегульований викуп та обов'язковий викуп акціонерним товариством розміщених ним цінних паперів.
Згідно пункту 11 частини 1 статті 2 Закону України №514-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов'язковий викуп акцій - це обов'язкове придбання за плату та на вимогу акціонера розміщених товариством акцій.
Відповідно до ч.3 статті 68 названого Закону у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, акціонерне товариство зобов'язане викупити належні акціонерові акції.
Частиною 1 статті 68 цього Закону передбачено, що кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення, зокрема, про вчинення товариством значного правочину.
Відповідно до частини 4 цієї статті перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов'язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої статті 68, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.
Враховуючи зазначене, у разі прийняття загальними зборами акціонерного товариства рішення, яке відповідно до частин 1 та 2 статті 68 Закону №514-VI є підставою для вимоги акціонером обов'язкового викупу акцій, прийняття окремого рішення загальними зборами акціонерів про викуп товариством розміщених ним акцій не потребується.
Частиною 1 статті 69 названого Закону встановлено, що при здійсненні обов'язкового викупу акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість, яка визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. №3480-ІV (далі -Закон №3480-ІV) акції належать до емісійних цінних паперів.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону №514-VI ринкова вартість емісійних цінних паперів акціонерного товариства визначається:
- для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;
- для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №3480-ІV обігом цінних паперів визнається вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.
Пунктом 4 розділу III Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006р. №1542 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2007р. за №35/13302 (далі -Положення №1542) передбачено, що допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на фондовій біржі здійснюється шляхом їх внесення до біржового списку.
Згідно з пунктом 1 розділу I вказаного Положення біржовий список визначається як документ фондової біржі, який містить інформацію щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, які в конкретний момент часу на відповідну дату допущені до торгівлі на фондовій біржі за категорією лістингових цінних паперів або за категорією позалістингових цінних паперів та інших фінансових інструментів. Відповідно, лістинговими цінними паперами визнаються цінні папери, які пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі, внесені до біржового реєстру як такі, що відповідають вимогам відповідного рівня лістингу, а біржовий реєстр є складовою біржового списку, що містить інформацію щодо лістингових цінних паперів.
Таким чином, за законодавством про цінні папери та фондовий ринок до цінних паперів, які перебувають в обігу на фондовій біржі, слід відносити як цінні папери, що пройшли процедуру лістингу, так і поза лістингові цінні папери, які включені до біржового списку.
Частиною 2 статті 3 Закону України від 23.02.2006р. №3480-ІV визначено, що емісійні цінні папери - це цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент).
Випуском цінних паперів, згідно пункту 1 частини 1 статті 1 цього Закону, є сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і розміщення на фондовому ринку.
Таким чином, спосіб визначення ринкової вартості емісійних цінних паперів залежить від перебування всієї сукупності цінних паперів або її частини в межах одного випуску в обігу хоча б на одній фондовій біржі незалежно від того, чи пройшли вони процедуру лістингу.
У разі, якщо будь-яка частина випуску акцій акціонерного товариства перебуває в обігу на фондовій біржі, то ринкова вартість всіх акцій цього випуску визначається відповідно до пункту 2 частини 2 статті 8 Закону №514-VI, а у разі, якщо акції в межах одного випуску акціонерного товариства не перебувають в обігу на фондовій біржі, ринкова вартість всіх акцій цього випуску визначається відповідно до пункту 1 частини 2 статті 8 цього Закону.
Згідно з частиною 3 статті 8 Закону №514-VI наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. При цьому затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення.
Здійснюючи аналіз зазначеної правової норми, суд приходить до висновку, що право на затвердження іншої ціни за акцію, надане наглядовій раді або загальним зборам акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства, стосується виключно випадку визначення вартості таких акцій відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, який може мати місце тільки якщо емісійні цінні папери не перебувають в обігу на фондових біржах.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, акції Товарниства перебували в обігу на ПАТ «Українська біржа» станом на момент публікації повідомлення про загальні збори, призначені на 27 квітня 2011 року.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України від 23.02.2006р. №3480-ІV фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту і пропозицій, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі.
Статтею 25 вказаного Закону закріплено, що правила фондової біржі складаються, в тому числі, з порядку котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу. З урахуванням того, що під котируванням Закон України від 23.02.2006р. №3480-ІV розуміє механізм визначення та/або фіксації ринкової ціни цінного паперу, правилами фондової біржі має бути визначений порядок визначення та/або фіксації ринкової ціни цінного паперу та оприлюднення його біржового курсу.
Як встановлено пунктом 1 розділу I Положення №1542, ринковою ціною цінного папера є біржовий курс цінного папера.
Враховуючи зазначене, визначеною відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок ринковою вартістю емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, є їх біржовий курс.
Відповідно до пункту 1 розділу VI названого Положення біржовий курс цінних паперів, визначений за результатами біржових торгів, підлягає обов'язковому оприлюдненню на власному веб-сайті фондової біржі (у цілодобовому режимі), а також може бути оприлюднений в періодичному друкованому виданні фондової біржі та/або офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Емітент (його органи), інші заінтересовані особи (зокрема, акціонери акціонерного товариства, акції якого перебувають в обігу на фондовій біржі) можуть звернутися до фондової біржі, за результатами торгів на якій визначено біржовий курс цінних паперів, за письмовим підтвердженням інформації щодо біржового курсу цінних паперів, оприлюдненої на веб-сайті такої фондової біржі, в періодичному друкованому виданні фондової біржі та/або офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Фондова біржа може надати підтвердження інформації щодо біржового курсу цінних паперів у письмовому вигляді, в обсязі не меншому ніж оприлюднено на веб-сайті такої фондової біржі, в періодичному друкованому виданні фондової біржі та/або офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Саме відповідно до приведених правових норм ПАТ «Українська біржа» 5 липня 2011 року на запит третьої особи була надана інформацію щодо біржового курсу за акціями за результатами торгів на біржі 10 та 14 березня 2011 року, який становить 5,86 грн. за одну акцію.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій Комісії при прийнятті оскаржуваних постанови від 20.06.2012р. №361-ЦА-КП-Е та розпорядження від 20.06.2012р. №162-ЦА-КП-Е.
За таких обставин постанова Київського апеляційного адміністративного суду підлягає скасуванню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва повинна бути залишена в силі.
Згідно ч. 1 ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні адміністративної справи суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.,ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року скасувати.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: