23 вересня 2013 року м. Київ К/9991/76847/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2012
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012
у справі № 2а-5780/10/16/0170
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2012, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012, позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0001081701/0 та № 0001071701/9.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, державну реєстрацію якого проведено виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим 19.08.2008, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
За результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.08.2008 по 31.12.2009, складено акт за № 628/17-01-2004016099 від 14.04.2010, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:
- пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, а саме донараховано ПДВ за період з липня 2009 року по листопад 2009 року у сумі 8 134,00 грн.;
- пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV зі змінами та доповненнями, а саме донараховано податок з доходів фізичних осіб за період з липня 2009 року по листопад 2009 року у сумі 19 316,75 грн.
На підставі вищевказаного акта перевірки, відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0001081701/0 від 20.04.2010, яким позивачу донараховано податок на додану вартість та застосовано штрафні санкції в загальній сумі 12 201,00 грн.;
- № 0001071701/0 від 20.04.2010, відповідно до якого позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб та застосовано штрафні санкції в загальній сумі 57 950,25 грн.
Колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
У відповідності з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Слід зазначити, що порядок проведення податковими органами перевірок фізичних осіб-підприємців встановлено наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2004 № 326 «Про затвердження порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 за № 803/9402).
Так, пунктом 1 розділу II зазначеного Порядку передбачено обов'язкове відображення в акті перевірки інформації про документи, використані під час цієї перевірки, згруповані за типами (з зазначенням періоду охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий). Відповідно до пункту ІІ розділу 2 Порядку №326, в описовій частині акта документальної перевірки за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства податковий орган зобов'язаний висвітлити показники, які відображаються платником податків у податковій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів обліку платника податків у розрізі періодів; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків та, за їх наявності, відповідальних осіб за ведення обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи з обліку, а у разі відсутності такого - інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Відповідно до п. 3 розділу II Порядку № 326 виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового та валютного законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Вказані додатки повинні бути підписані посадовими особами, що здійснюють перевірку, платником податків, а також, за їх наявності, відповідальними особами за ведення обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок про відсутність у позивача залишків ТМЦ на кінець та початок перевіреного періоду відповідачем зроблено на підставі даних обліку позивача (вх. № 7760/10 від 12.04.2010р.) За вказаним вхідним номером відповідачем зареєстрований лист позивача, яким він повідомляє ДПІ в м. Євпаторії АР Крим, що надання відомостей про наявність та розміри товарних залишків станом на 02.04.2010 та 09.04.2010 не є можливим у зв'язку з тим, що бухгалтерський облік у нього не ведеться.
Матеріали справи містять опис документів, що були надані позивачем на перевірку. Судом встановлено, що вказаний опис містить рукописний текст (російською мовою) «остатков ТМЦ на 19.08.08 и 31.12.09 нет. Документы передал ОСОБА_2» і підпис.
З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 4090 від 25.02.2011 Кримського науково-дослідного інституту вбачається, що експерт не може відповісти на запитання, ким саме було виконано вищезазначений запис та поставлено підпис від імені позивача.
Також, в матеріалах справи наявний лист ДПІ в м. Євпаторії АРК від 08.04.2010 № 3892/10/17-1, в якому зазначено про запит ДПІ у позивача наявності залишків ТМЦ станом на 01.01.2009 та на 01.01.2010, а також, переліку контрагентів - продавців, у яких придбавались ТМЦ, реалізовані санаторію "Примор'є". На зазначеному листі наявний надпис російською мовою "один екзем. получил СПД ОСОБА_2 08.04.2010 г." та підпис. Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 4090 від 25.02.2011, експерт зазначив, що вказаний надпис і підпис зроблені не позивачем, а іншою особою.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів відсутності залишків ТМЦ у позивача, оскільки ні інвентаризація, ні опис товару відповідачем при проведенні первірки не проводилися.
З урахуванням наведенного, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про невідповідність фактичним обставинам справи зазначення відповідачем в акті перевірки про відсутність у позивача ТМЦ на кінець та початок перевіреного періоду.
Як встановлено судами, позивач продовжує свою підприємницьку діяльність, доказів її припинення або подання ліквідаційної декларації з ПДВ відповідачем на час проведення перевірки в акті не зазначені.
Натомість, встановлено, що всі ТМЦ, які були придбані, використовувались в господарській діяльності позивача, а саме були продані у 2010 році іншим СПД, що підтверджується матеріалами справи, а саме: рахунками, податковими накладними, видатковими накладними про продаж придбаного товару СПД ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та фізичним особам.
Враховуючи викладене, а також те, що під час проведення перевірки, відповідачем не зазначено ані про невідповідність податкових накладних вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», ані про безтоварність проведених операцій, вказані суми могли бути віднесені позивачем до складу податкового кредиту, а тому, судами зроблено вірний висновок про відсутність підстав для нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 8 134,00 грн.
Крім того, на підтвердження придбання товарів на ринках України, в матеріалах справи наявні:
- у ФОП ОСОБА_7 - свідоцтво про держреєстрацію від 15.08.2003, патент про сплату фіксованої суми прибуткового податку, видаткові накладні;
- у ФОП ОСОБА_8 - патент про сплату фіксованої суми прибуткового податку, видаткові накладні;
- у ФОП ОСОБА_9 - свідоцтво про держреєстрацію від 12.12.1996, патент про сплату фіксованої суми прибуткового податку, видаткові накладні;
- у ФОП ОСОБА_10 - свідоцтво про держреєстрацію від 01.11.2001, свідоцтво про сплату єдиного податку на 2009 рік, видаткові накладні;
- у ФОП ОСОБА_11 - свідоцтво про держреєстрацію від 06.12.1996, свідоцтво про сплату єдиного податку на 2009 рік , видаткові накладні.
Згідно з пп. 4.3.25 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону.
Відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї , які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Згідно із п. 14.2 п. 14 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю (затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 № 12, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 09.06.1993 за № 64), доходи фізичних осіб, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
За наведених обставин, судами вірно зазначено, що позивач не був зобов'язаний утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб по операціям з придбання товарів у платників єдиного та фіксованого податку. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про невідповідність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки № 628/17-01-2004016099 від 20.04.2010, дійсним обставинам справи, а відтак, і необхідність визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 20.04.2010 № 0001081701/0 та № 0001071701/9.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень не встановлено.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль