"26" вересня 2013 р. м. Київ К/800/24098/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Донецької міської ради про визнання протиправною бездіяльності, -
В грудні 2012 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Донецької міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку та неприйняття у встановлений статтею 118 Земельного кодексу України місячний строк рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку або надання вмотивованої відмови, зобов'язання відповідача розглянути вказану заяву (клопотання).
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 06 березня 2013 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Донецької міської ради щодо не розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_4 від 03 жовтня 2012 року про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговуванні жилого будинку та не прийняття у встановлений статтею 118 Земельного Кодексу України місячний строк рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, що розташована АДРЕСА_1, або надання мотивованої відмови.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року апеляційну скаргу Донецької міської ради задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження у даній справі закрито.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із даною правовою позицією суду апеляційної інстанцій із огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Термін «суб'єкт владних повноважень» відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України). Таким чином до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Конституційний Суд України рішенням у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 роз'яснив, що положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку та неприйняття у місячний строк рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку або надання вмотивованої відмови, зобов'язання відповідача розглянути вказану заяву (клопотання).
З системного аналізу діючого законодавства та фактичних обставин справи слідує, що заявлена позивачем вимога підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки в даних правовідносинах Донецька міська рада виступає як суб'єкт владних повноважень у сфері публічно-правових відносин.
З огляду на наведене колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що судом апеляційної інстанції зроблено помилковий висновок про закриття провадження у справі з підстав, що даний спір не є адміністративним та його не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, постановлена ухвала є незаконною і підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 227, 230, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року скасувати.
Адміністративну справу направити до Донецького апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: