"12" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/13600/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
за участю:
секретаря судового засідання Бовкуна В.В.
представника позивача Хілової І.М.
представника відповідача Оксененко К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2010
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011
у справі № 2а-2150/10/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Метал Інвест»
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва
про визнання недійсними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Метал Інвест» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Євро Метал Інвест») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про визнання недійсними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасованим рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.11.2009 № 0005382340.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, відповідачем складено від 22.10.2009 № 0549/26/53/23-34727913/3408, яким встановлено порушення позивачем п. п. 1, 10, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту - Закон) та п. 2.6 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято рішення від 02.11.2009 № 0005382340, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2276485,00 грн. та від 02.11.2009 № 0005322340, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 49515,25 грн.
За результатами адміністративного оскарження, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.11.2009 № 0005322340 залишено без змін, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.11.2009 № 0005382340 скасовано в частині сплати фінансових санкцій у розмірі 42701,95 грн., в іншій частині - залишено без змін.
Відповідно до п. п. 1, 10, 13 ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 02.11.2009 № 0005382340 став висновок податкового органу, що у фіскальних чеках не міститься обов'язкового реквізиту, передбаченого Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, а саме: назви господарської одиниці. Згідно договору оренди на приміщення, де використовуються реєстратори розрахункових операцій, назвою господарської одиниці є «діловий офіс», а не «склад», як зазначено у касових чеках реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до п. 3.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, фіскальний касовий чек на товари (послуги) це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Пунктом 3.2 вказаного Положення передбачено обов'язкові реквізити, які повинен містити фіскальний касовий чек.
Суди першої та апеляційної інстанцій на підставі поданих розрахункових документів дійшли висновку, що позивачем зазначені всі обов'язкові реквізити, які повинен містити фіскальний касовий чек, а тому доводи відповідача щодо їх недійсності та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. п. 1, 10, 13 ст. 3 Закону є помилковими.
Відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів, господарська одиниця - це стаціонарний або пересувний об'єкт, у т.ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що торговим патентом № 158242, виданим позивачу для здіснення оптової торгівлі чорними та кольоровими металами, вказана господарська одиниця «склад», як зазначено у фіскальних чеках позивача, долучених до матеріалів справи, що спростовує доводи відповідача щодо порушення вимог зазначеного вище Положення.
Згідно договору оренди від 24.12.2006 № 535 позивачу було надано у користування виробничий складський майданчик, офісне приміщення, побутове приміщення, кран мостовий. Таким чином, склад та офісне приміщення є одним єдиним цілим - однією господарською одиницею.
Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що факт здійснення розрахункових операцій саме в офісі не доведено жодними доказами, тому такі доводи відповідача є необґрунтованими. Крім того, перевірка проводилася з 08.10.2009 по 21.10.2009, тобто після здійснення всіх розрахункових операцій, в той час, коли позивач взагалі не здійснював торгівлю, у зв'язку з закінченням 30.06.2009 строку дії патенту.
Відповідно до п 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій.
За неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, згідно п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», застосовуються штрафні (фінансові) санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з розрахункового рахунку підприємства були отримані готівкові кошти в сумі 9903,05 грн., які неоприбутковані в касі підприємства.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо наявності підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 2.6 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2010 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О.Федоров
З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова