"27" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/50476/11
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Заїки М.М., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 22 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 червня 2011 року,
У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що на підставі пункту 3 частини 22 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» має право на переоформлення пенсії чоловіка, ОСОБА_2, який отримував наукову пенсію та помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на себе. Проте управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова відмовило у призначенні наукової пенсії ОСОБА_1, оскільки у довідці відкритого акціонерного товариства «Автовантажмаш» (колишнє ГСКБ на автонавантажмаш, з 1990 року - науково-виробниче об'єднання «Автовантажмаш») про наукову, науково-технічну і науково-організаційну діяльність ОСОБА_2 не вказано, що наукова робота підприємства становила понад 70% всієї роботи підприємства. Просила зобов'язати відповідача переоформити на неї пенсію її чоловіка.
Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 22 липня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова від 27 листопада 2009 року №1. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника з дати подачі заяви про призначення пенсії - з 12 серпня 2009 року.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29 червня 2011 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова залишено без задоволення, а постанову Личаківського районного суду м. Львова від 22 липня 2010 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено наступні обставини.
Згідно довідки відкритого акціонерного товариства «Автовантажмаш» від 18 лютого 2002 року №25 ОСОБА_2 працював в ГСБК автонавантажувачів на посадах провідного інженера та начальника сектора лабораторії №19 і, перебуваючи на цих посадах, займався науково-технічною та науково-дослідницькою роботою по створенню і випробовуванню вантажопідіймальної, спеціальної техніки, засобів обслуговування ракетно-космічної техніки, універсальних мобільних засобів стартових систем для запуску багаторазової ракетно-космічної системи «Буран».
Відповідно до розпорядження управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова від 25 квітня 2002 року №154197, ОСОБА_2 була призначена наукова пенсія.
З копії свідоцтва про одруження НОМЕР_2 вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 18 липня 1962 року було укладено шлюб.
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії від 7 липня 2009 рокуНОМЕР_1, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого наукового (науково-педагогічного) працівника (годувальника), які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі: 80 відсотків пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника - на трьох і більше непрацездатних членів сім'ї; 60 відсотків - на двох непрацездатних членів сім'ї; 40 відсотків - на одного непрацездатного члена сім'ї. До непрацездатних членів сім'ї померлого наукового (науково-педагогічного) працівника належать особи, зазначені в статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Довідкою відкритого акціонерного товариства «Автонавантажувач» від 18 лютого 2002 року №25 підтверджується, що науково-технічна та дослідницька робота підприємства становить більше 70 % всієї роботи.
Суди першої та апеляційної інстанції, встановивши обставини справи, дали належну оцінку дослідженим доказам та прийшли до обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки позивач, як непрацездатний член сім»ї померлого ОСОБА_2, якому було призначено наукового працівника, має право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Личаківського районного суду м. Львова від 22 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 червня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Заїка М.М.
Кобилянський М.Г.