"26" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/45766/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання видати свідоцтво про сплату єдиного податку, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі - Кам'янець-Подільська ОДПІ) в якому просить визнати відмову протиправною та зобов'язати видати свідоцтво про сплату єдиного податку.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 року позов ФО-П ОСОБА_1 задоволено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської ОДПІ задоволено. Скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 року. Прийнято нову постанову, якою відмовлено ФО-П ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ФО-П ОСОБА_1 подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 року.
Кам'янець-Подільська ОДПІ подала до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ФО-П ОСОБА_1
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
ФО-П ОСОБА_1 30.01.2012 року звернулась до Кам'янець-Подільської ОДПІ з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 лютого 2012 року. У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування позивачем зазначено обрані види діяльності згідно з Класифікацією видів економічної діяльності КВЕД ДК 009:2005, відповідно до п. 298.3 ст. 298 ПК України: 52.48.9 "Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого характеру н.в.і.г.; 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами"; 51.47.9 "Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення віднесеними до інших групувань".
Кам'янець-Подільською ОДПІ листом від 09.02.2012 року за вих. №2828/10/17-121 ФО-П ОСОБА_1, було повідомлено про відмову у застосуванні спрощеної системи оподаткування із посиланням на вимоги п. 4 п.п 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України та на п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».
Відповідно до положень Закону України від 04.11.2011 року №4014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності", який набрав чинності з 1 січня 2012 року, не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Пунктом 2 ст. 4 Закону України від 18.11.1997 року №637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" визначено, що всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, проводять їх облік за встановленими формами і подають статистичну звітність. Оперативний облік видобутку, переробки, переміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них ведеться суб'єктами підприємницької діяльності окремо за кожним видом операції з урахуванням технології, виду утворених відходів та виробничих втрат. Особливості обліку дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння визначаються Міністерством фінансів України.
В розумінні пунктів 1-2 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", ювелірні вироби підпадають під визначення "дорогоцінні метали" чи "дорогоцінне каміння".
Статтею 14 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" врегульовано такий вид діяльності як "торгівля дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них".
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам підприємницької діяльності на праві власності, встановлюються Кабінетом міністрів.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. Податковим кодексом України чітко встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.
Поняття "вироби із дорогоцінного металу" визначено Інструкцією про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №244, зареєстрованої в Мін'юсті України за №3698968 від 25.03.2004 року. Виріб із дорогоцінного металу - це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини тощо), який використовується як прикраса або предмет побуту.
Відповідно до абз. 4 п.п 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що не можуть бути суб'єктами спрощеної системи оподаткування фізичні особи-підприємці, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами тобто виробами із дорогоцінного металу та дорогоцінного каміння.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко
М. О. Федоров