"25" вересня 2013 р. м. Київ К-32067/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 по справі №2а-11689/09/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів» (далі - ТОВ «Віннер Автомотів», позивач) до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі - ДПІ у Оболонському районі м.Києва, відповідач) - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.09.2009 №0008082305.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що статтею 17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон України № 265/95-ВР) не передбачено відповідальності за такий склад порушення, як невідповідність роздрукованого документа вимогам закону, у зв'язку з опискою в одному із реквізитів.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 12.10.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 16.11.2010 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР.
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що за результатами проведення перевірки господарської одиниці позивача, а саме, станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: м.Київ, вул. Народного ополчення, 26-а, щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, податковим органом було складено акт (довідка) №0938/26/54/23/33496598 від 28.08.2009.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0008082305 від 07.09.2009 у розмірі 317098,05грн.
Підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок податкового органу про порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР та підпункту 2.1 пункту 2, підпункту 3.1 пункту 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2001 №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №105/5296 (далі - Положення №614), яке полягало у проведенні розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуг) через реєстратор розрахункових операцій без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів. При цьому, податковий орган виходив з того, що розрахункових документах, а саме, чеках ТОВ «Віннер Автомотів» зазначена адреса: вул. Народного ополчення, 16-а, замість 26-а.
Згідно пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України №265/95-ВР у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Судом встановлено, що ТОВ «Віннер Автомотів» здійснює розрахункові операції за надані послуги з використанням реєстратора розрахункових операцій, який зареєстрований в ДПІ Оболонського району м. Києва та опломбований у встановленому порядку. Крім того, реєстратор розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій зареєстровані для використання у СТО за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 26-а.
Факт проведення розрахункової операції підтверджується фіксацією у пам'яті реєстратора розрахункових операцій, що при проведенні перевірки було відображено шляхом роздрукування контрольної стрічки, а також відображено у книзі обліку розрахункових операцій.
За приписами статті 2 Закону України №265/95-ВР розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Статтею 8 Закону України №265/95-ВР передбачено, що форма та зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 Положення №614, касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, як назва та адреса господарської одиниці.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Поряд з цим, слід зазначити, що недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняно в Положенні №614 до відсутності розрахункового документа.
За таких обставин, описка в одному з реквізитів розрахункового документа не робить його недійсним та не може бути підставою для висновку про те, що розрахункові операції на підприємстві здійснювались з використанням реєстратора розрахункових операцій без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів, оскільки розрахункові документи роздруковувались та видавались споживачам у встановленому порядку, тобто в момент здійснення розрахункової операції у відповідності з чинним законодавством.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв