"18" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/57573/11
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій нечинними, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2011 року,
19 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував наступним. 30 грудня 2010 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Меженським В.В. закінчено виконавче провадження за рішенням Ворошилівського районного суду м. Донецька про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області здійснити перерахунок пенсію ОСОБА_1, виходячи з розміру посадового окладу 1200 грн, надбавки за виконання особливо-важливих завдань в розмірі 46%, надбавки за оперативно-розшукову діяльність в розмірі 13% та премії в розмірі 26%, починаючи з 1 січня 2008 року по 25 лютого 2010 року. Вважає зазначену постанову незаконною, оскільки рішення суду фактично не виконано, перерахунок пенсії проведено неправильно. Просив поновити строк звернення до суду; скасувати постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Меженського В.В. про закінчення виконавчого провадження ВП №21125616 від 30 грудня 2010 року; зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження з виконання постанови Ворошиловського районного суду м. Донецька та вчинити дії, передбачені статтями 17, 25, 27, 32, 65, 75 Закону України «Про виконавче провадження» для примусового виконання постанови суду, призначивши для цього конкретний строк.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 7 липня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 липня 2009 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального і матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, позивач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини.
2 вересня 2010 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Меженським В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 21125616 з виконання виконавчого листа № 2а-47/10, виданого 12 серпня 2010 року Ворошиловським районним судом м. Донецька, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи з розміру посадового окладу 1200 грн, надбавки за виконання особливо-важливих завдань в розмірі 46%, надбавки за оперативно-розшукову діяльність в розмірі 13% та премії в розмірі 26%, починаючи з 1 січня 2008 року, та виплатити недоплачену пенсію за період з 1 січня 2008 року по 25 лютого 2010 року. Зазначену постанову було направлено сторонам виконавчого провадження, що підтверджується супровідним листом від 2 вересня 2009 року № 1/1033-10п.
Листом від 30 грудня 2010 року № 9079/05 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило, що згідно рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 лютого 2010 року та постанови про відкриття виконавчого провадження від 2 вересня 2010 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 Розмір пенсії залишився без змін.
30 грудня 2010 року головним державним виконавцем підрозділу виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 21125616 на підставі пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку фактичним повним виконанням рішення суду.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повністю виконало вимоги виконавчого документу № 2а-47/10, виданого 12 серпня 2010 року Ворошиловським районним судом м. Донецька.
Проте з таким висновком судів погодитись на можна.
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до витягу з пенсійної справи № N/А23700-МВС пенсія ОСОБА_1 перерахована з 1 січня 2008 року на підставі рішення суду. Основний розмір пенсії з урахуванням доплати складає 2579,31 грн, проте раніше позивачу була встановлена пенсія у розмірі 3296,54 грн. Оскільки перерахунок пенсії погіршував становище позивача, пенсійним органом було залишено в силі розмір пенсії, який отримував ОСОБА_1 до перерахунку.
При цьому суди при розгляді справи не встановили та не дали належної оцінки тій обставині, що визнаний ними встановленим розмір пенсії позивача у сумі 3296,54 грн. не підтверджений жодними документами, які є у справі та досліджені судами. З довідки, виданої ГУ МВС України в Донецькій області 19 березня 2008 року (а.с. 63), вбачається, що цьому розміру відповідало грошове забезпечення ОСОБА_1, визначене для нарахування (перерахунку) пенсії. Довідками, наданими відповідачем, і які є у матеріалах справи та досліджені судами, розміру пенсії, яку фактично отримує позивач, не встановлено.
З копії аркуша пенсійної справи позивача (а.с. 62) про перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду вбачається, що при проведенні такого перерахунку відповідачем безпідставно та незаконно не було включено до грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, такі основні види грошового забезпечення як оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавку за вислугу років в розмірі 40%, а також надбавку за таємність в розмірі 15%. Розмір зазначених складових грошового забезпечення позивача ним не оспорювався та, відповідно, не був предметом розгляду суду і тому не був включений до резолютивної частини судового рішення, яке підлягало примусовому виконанню. Проте зазначені обставини не є підставою для виключення цих складових частин грошового забезпечення з розрахунку при обчисленні розміру пенсії позивача.
Суди зазначені обставини не встановили та належної правової оцінки цим обставинам не дали.
Враховуючи викладене, посилання судів попередніх інстанцій на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повністю виконало вимоги виконавчого документу № 2а-47/10, виданого 12 серпня 2010 року Ворошиловським районним судом м. Донецька, не можна визнати обґрунтованим.
Позивач при зверненні з позовом до суду одночасно подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яка суддею при відкритті провадження у справі розглянута та вирішена не була.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки зазначені порушення, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальних можливостей для їх усунення, справа підлягає направленню на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.