Справа: № 2а-4132/11 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипник В.Ф.
Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
19 вересня 2013 року м. Київ
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Шостака О.О.,
суддів - Горяйнова А.М. та Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жашківського районі Черкаської області на постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Жашківського районі Черкаської області про зобов'язання здійснити перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
У жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернулая до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жашківського районі Черкаської області та зобов'язати провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров'ю, встановивши її розмір на рівні 15 % від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та доплати до пенсії у розмірі, встановленому ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» та підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2011 року адміністративний позов було задоволено в частині вимог за період з 18.04.2010 року по 18.10.2011 року.
Управління Пенсійного фонду України в Жашківського районі Черкаської області, не погоджуючись із прийнятою постановою подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що додаткову пенсію за шкоду, заподіну здоров'ю та доплату до пенсії позивачу було нараховано у повній відповідності до постанови КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.
Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю - не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилається відповідач, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жашківського районі Черкаської області - задовольнити частково, а постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2011 року - без змін скасувати в частині виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції правильно виходив з того, що додаткову пенсію за шкоду, заподіну здоров'ю, позивачу слід виплачувати у розмірі, встановленому ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», доплату до пенсії у розмірі, встановленому ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не у розмірі, встановленому постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, а підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з травня 2010 року, а не у розмірі, встановленому постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закони України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про соціальний захист дітей війни» мають вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, та є пріоритетними у застосуванні.
Також судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Адміністративний позов був задоволений у межах строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.
При ухваленні постанови колегія суддів також враховує, що частину коштів позивачу вже було виплачено раніше.
Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови КМ України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06 липня 2011 року № 745 було змінено правові підстави та розміри соціальних виплат особам, які мають статус дітей війни, а тому позивач з 23 липня 2011 року втратив право на виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії, передбачених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розмір вказаних соціальних виплат.
Відповідне повноваження Кабінетом Міністрів України було реалізоване шляхом прийняття постанови «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06 липня 2011 року № 745. Вказана постанова набула чинності 23 липня 2012 року.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що з 23 липня 2012 року особи, які набули статусу осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської АЕС та статусу дитини війни, втратили право на виплату відповідних виплат у розмірі, встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправомірно задоволено вимоги позивача за період з 23 липня по 18 жовтня 2011 року.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, проте в частині задоволення вимог за період з 23 липня по 18 жовтня 2011 року рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жашківського районі Черкаської області - задовольнити частково, а постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2011 року - скасувати в частині.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жашківського районі Черкаської області - задовольнити частково.
Постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2011 року в частині задоволення позовних вимог за період з 23 липня по 18 жовтня року - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2011 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді А.М. Горяйнов
І.Л. Желтобрюх