12.08.2013 Суддя: Марченко Н. Ю.
Справа № 253/2318/13-ц
12 серпня 2013 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі: головуючої - судді Марченко Н.Ю. при секретарі Білоус Х.І., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -
Звернувшись до суду, позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,1054 га, яка розташована по АДРЕСА_1, а також визнати поважною причину пропуску строку позовної давності та поновити строк для звернення до суду, посилаючись на те, що 25 травня 2000 року вона придбала у ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1. Дана угода була посвідчена цього ж дня в Першій Горлівській державній нотаріальній конторі за № 1-1088. Раніше у 1997 році на підставі рішення виконкому Пантелеймонівської селищної ради № 108/6 від 24 грудня 1997 року ОСОБА_2 як власник вищевказаної будівлі отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1054 га, на якій розташований цей будинок. 26 грудня 1997 року державний акт був зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 00562. На момент оформлення угоди вважала, що з набуттям права власності на будинок, до неї переходить право власності на земельну ділянку, на якій це домоволодіння розміщене. Однак на початку лютого 2013 року при оформленні документів для отримання кадастрового номеру земельної ділянки дізналася, що необхідна додаткова угода між нею та ОСОБА_2 про перехід права власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, але ОСОБА_2 не бажає додатково в нотаріальному порядку оформлювати правовстановлюючи документи на земельну ділянку. Тому відповідно до ст. 120 ЗК України, ст. 377 ч. 1 ЦК України просить визнати за нею права власності на вищевказану земельну ділянку. В обґрунтування свого позову позивач надала суду копію договору купівлі-продажу житлового будинку, копію технічного паспорту на будинок, копію державного акту на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_2, копію свого паспорту тощо.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала за підстав, наведених у позовній заяві. В наступному надала суду заяву, в якій просила розгляд справи закінчити без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав, зазначивши, що не має жодних претензій з приводу земельної ділянки. В наступному надав заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність.
Суд, дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, вважає встановленим наступне:
5 травня 2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбала житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, на земельній ділянці. На вказаній земельній ділянці розташований один шлаколітий жилий будинок "АІ", жилою площею 27,1 кв.м. та надвірні побудови: сені "а", погріб "аІ", крильце "а2", споруди, літня кухня "Б", тамбур "б", сарай "Г", вбиральня "Д", навіс "В". Право власності позивача на вказаний житловий будинок було зареєстровано КП «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» 24.05.2000 року за № 769.
Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ДН № 00562 від 26 грудня 1997 року ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради від 24.12.1997 р. № 108/6 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,1054 га, яка розташована на території Центрально-Міського району АДРЕСА_1. Землю передано для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд.
Відповідно до роз'яснень п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року (зі змінами та доповненнями від 19 березня 2010 року) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Статтею 30 ЗК України було передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.
Частиною 1 ст. 120 Земельного кодексу України 2001 року встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу правомірно набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, суд вважає можливим визнати за нею права власності на земельну ділянку площею 0,1054 га, яка розташована за вказаною адресою, без зміни її цільового призначення.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1054 га, яка розташована по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з для проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. Ю. Марченко