Справа № 133/1471/13-ц Провадження № 22-ц/772/3010/2013Головуючий в суді першої інстанції:Крейдін О.О.
Категорія: 42Доповідач: Сорока Л. А.
"26" вересня 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Сороки Л.А.
суддів: Стеблюк Л.П., Копаничук С.Г.
при секретарі: Торбасюк О.І.
за участю: представника позивача Ліфанової Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 липня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про виселення, -
ПАТ КБ «ПриватБанк» 18.05.2013 року звернувся в суд з позовом про виселення ОСОБА_3 з квартири (предмет іпотеки), розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Мотивуючи позов тим, що рішенням суду від 03.12.2012 року частково задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VIKWGK00001312 від 25.04.2007 року в розмірі 494437 грн 10 коп, звернуто стягнення на квартиру, загальною площею - 37.00 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі зазначеного вище договору іпотеки від 25.04.2007 року) ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням з ОСОБА_3 договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. В задоволенні позовних вимог в частині виселення ОСОБА_3 та інших осіб, які зареєстровані та проживають у квартирі (предметі іпотеки) відмовлено.
Заочним рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25.07.2013 року у задоволені позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про виселення відмовлено повністю.
На це рішення суду ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. При цьому апелянт посилається на незаконність і необґрунтованість рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції було встановлено, що 25.04.2007 року відповідач ОСОБА_3 отримала в ПАТ КБ «Приватбанк» кредит в сумі 494437 грн 10 коп зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0.84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - 23.04.2022 р.. В забезпечення виконання зобов'язань, 25.04.2007 року між сторонами було укладено іпотечний договір за яким відповідач передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.
Надаючи у 2007 році позичальнику ОСОБА_3 кредитні кошти, банк розраховував на їх зворотність та забезпеченість. Зокрема, розраховував на право звернення стягнення на предмет іпотеки та інші права передбачені Законом України «Про іпотеку», в тому числі на право виселення мешканців з предмета іпотеки, в разі порушення зобов'язання по поверненню кредиту.
Положеннями ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
За правилами ст. 109 ЖК УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Обов'язковою умовою для примусового виселення відповідача на підставі рішення суду є отримання ним письмової вимоги іпотекодержателя (банку).
З матеріалів справи вбачається, що 11.04.2013 року позивачем було направлено письмову вимогу ОСОБА_3 про добровільне звільнення квартири протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги (а/с 15-17), однак, як і встановлено судом першої інстанції, докази того, що ОСОБА_3 отримала цю вимогу в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки скаржником не надано відповідних доказів про вручення відповідачу зазначеного листа (письмової вимоги), підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча: / підпис /
Судді: / підписи /
Згідно з оригіналом: