"13" червня 2006 р. Справа № 4/95
За позовом Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів державної податкової адміністрації України у Чернівецькій області
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій -7800,00 грн.
Суддя О. Г. Проскурняк
Секретар судового засідання О.С. Тинок
Представники:
Від позивача -Руснак А.Г. -( довіреність №38 від 23 травня 2006 року ).
Від відповідача -ОСОБА_1, ОСОБА_2
В засіданні приймали участь
СУТЬ СПОРУ: Регіональне управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів державної податкової адміністрації України у Чернівецькій області звернулося з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій у сумі 7800,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 4 серпня 2004 року проведено перевірку у кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить приватному підприємцю ОСОБА_1, у результаті чого виявлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності засвідчених постачальником копій сертифікатів відповідності або сертифіката про визнання, роздрібну торгівлю тютюновими виробамиза цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби про що складено акт № НОМЕР_1. Далі позивач стверджує, що РУ ДААК ДПА України у Чернівецькій області прийняло рішення від 13.08.2004 року про застосування фінансових санкцій до відповідача у вигляді штрафу у розмірі 7800,00 грн. Відповідач означений штраф не сплатив, а тому сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Відповідач у судовому засіданні в усній формі пояснив, що рішення від 13 серпня 2004 року отримав, однак з ним не погоджується оскільки вважає, що воно прийнято з порушенням норм закону та не вчиняв порушень зазначених в даному рішенні. При цьому зазначив, що ухвалою господарського суду від 29 серпня 2005 року припинено провадження у справі № 9/78 за позовом П.П. ОСОБА_1 до РУ ДААК ДПА України у Чернівецькій області, оскільки спір про скасування рішення від 13.08.2004 року, не підлягав вирішенню у господарських судах.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
4 серпня 2004 року РУ ДААК ДПА України у Чернівецькій області провело перевірку у кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить приватному підприємцю ОСОБА_1, щодо дотримання вимог нормативно-правових актів, які регулюють виробництво та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні, про що складено акт № НОМЕР_1.
За результатами перевірки встановлено роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання, роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, торгівлю алкогольними напоями особою яка не досягла 18 років.
13 серпня 2004 року Регіональним управлінням департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів державної податкової адміністрації України у Чернівецькій області прийнято рішення № НОМЕР_2 про застосування фінансових санкцій до відповідача у вигляді штрафу в розмірі 7800,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності сертифікатів відповідності, відсутність у місті торгівлі копій декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, продаж алкогольних тютюнових виробів особою яка не досягла 18 років, роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від встановлених максимальних роздрібних цін.
Згідно статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР встановлено, що штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Відповідно до частини 1, 2 статті 241 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Тобто, статтею 250 ГК України визначено строки притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності у формі адміністративно господарських санкцій.
Отже, як вбачається з вищевказаного, на час звернення до суду з позовом, сплили строки щодо притягнення відповідача до відповідальності, а тому суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити.
Керуючись статтями 94, 158, 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Відповідно до статті 185, частини першої - третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної заяви або апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 60 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О. Г.Проскурняк