19 грудня 2006 р.
№ 1/691-26/276
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
М. Остапенка,
Є. Борденюк - доповідача,
В. Харченка,
розглянувши матеріали касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
“Стріла»
на постанову
від 21.09.2006 року
Львівського апеляційного господарського суду
у справі
№ 1/691-26/276
за позовом
Управління комунального майна Львівської міської ради
до
ТОВ “Стріла»
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги
Львівське комунальне підприємство (ЛКП) “Вулецьке»
про
розірвання договору оренди та виселення з приміщень
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.28 Господарського процесуального кодексу України представниками юридичних осіб можуть бути, зокрема, і інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність представнику видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, установи.
Із матеріалів скарги вбачається, що вона підписана від імені ТОВ “Стріла» представником В. Коломеєц, однак, жодних доказів того, що зазначена особа має право підписувати від імені товариства касаційні скарги тощо, немає, тобто, відсутній необхідний у даному випадку документ як довіреність, що підтверджується актом Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2006 року.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються сплати державного мита та докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
В надісланих скаржником до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги відсутні докази сплати державного мита та докази надіслання її копії іншій стороні у справі, що також підтверджується актом Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2006 року.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1,2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.
Вимоги вказаної норми скаржником не дотримані, у поданій касаційній скарзі скаржник посилається на необґрунтованість винесеного у справі судового акта, зокрема: невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи та, зокрема, посилається на їх недоведеність, але не вказує в чому саме полягають порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови.
Зміст касаційної скарги зводиться до дослідження доказів, але додаткова перевірка доказів та встановлення обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції, а тому подана касаційна скарга не дає підстав для перегляду постанови суду в касаційному порядку і підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 86, 111, п. п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд
Касаційну скаргу ТОВ “Стріла» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 року у справі № 1/691-26/276 повернути скаржнику.
Судді: М. Остапенко
Є. Борденюк
В. Харченко