Справа № 743/1499/13-к
Провадження №1-кп/743/93/13
30 вересня 2013 року
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - суддіСташківа В.Б.,
при секретарі :Нерус Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки кримінальне провадження (внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013260220000286 від 10.07.2013 р.) по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Ловинь Ріпкинського району Чернігівської області, громадянки України, з початковою загальною освітою, розлученої, фізичної особи - підприємця /дані щодо припинення діяльності відсутні/, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, такої, що в силу, ст. 89 КК України, не має судимостей,
за ст. 185 ч. 3 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Гомель Республіки Білорусь, громадянки України, з початковою загальною освітою, розлученої, фізичної особи - підприємця, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено, такої, що не має судимостей,
за ст. 185 ч. 3 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки м. Поворіно Воронезької області Російської Федерації, громадянки України, з початковою загальною освітою, не одруженої, маючої на утриманні 2 малолітніх дітей, фізичної особи - підприємця /дані щодо припинення діяльності відсутні/, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено, такої, що не має судимостей,
за ст. 185 ч. 3 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
старшого прокурора прокуратури Ріпкинського
району Левченка Г.П.,
потерпілого ОСОБА_7,
обвинуваченої ОСОБА_3,
обвинуваченої ОСОБА_4,
обвинуваченої ОСОБА_5,
10 липня 2013 року, близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за попередньою змовою групою осіб, знаходячись в с.Сибереж Ріпкинського району Чернігівської області, маючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна, через вхідні двері проникли до житлового будинку АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_7, звідки із шафи для одягу, що розташовувалась у спальній кімнаті будинку, таємно викрали грошові кошти у розмірі 1600 грн., чим заподіяли ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 1600 грн..
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3, вину визнала в повному обсязі, вказавши, що дійсно 10 липня 2013 р. вони приїхали в с.Сибереж Ріпкинського району Чернігівської області, на автомобілі «Жигулі», з метою скупки у населення цибулі та часнику. З цією, метою вони підійшли до господарства АДРЕСА_4. В будинку нікого не було, вони через вхідні двері, які були не замкнені на ключ, проникли в будинок, де вона із шафи для одягу, що розташовувалась у спальній кімнаті будинку, таємно викрала грошові кошти у розмірі 1600 грн.. Після цього вони сіли в автомобіль та поїхали, але їх зупинили працівник міліції та потерпілий, викривши їх у вчиненні кримінального правопорушення. Останньому вони з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відшкодували завдані збитки в сумі 2100 грн.. У вчиненому ОСОБА_3 щиро кається, просила суворо не карати та волі не позбавляти.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину визнала в повному обсязі, вказавши, що дійсно 10 липня 2013 р. вони приїхали в с.Сибереж Ріпкинського району Чернігівської області, на автомобілі «Жигулі», з метою скупки у населення цибулі та часнику. З цією метою, вони підійшли до господарства АДРЕСА_4. В будинку нікого не було, вони через вхідні двері, які були не замкнені на ключ, проникли в будинок, де ОСОБА_3 із шафи для одягу, що розташовувалась у спальній кімнаті будинку, таємно викрала грошові кошти у розмірі 1600 грн.. Після цього вони сіли в автомобіль та поїхали, але їх зупинили працівник міліції та потерпілий, викривши їх у вчиненні кримінального правопорушення. Останньому вони з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відшкодували завдані збитки в сумі 2100 грн.. У вчиненому ОСОБА_4 щиро кається, просила суворо не карати та волі не позбавляти.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину визнала в повному обсязі, вказавши, що дійсно 10 липня 2013 р. вони приїхали в с.Сибереж Ріпкинського району Чернігівської області, на автомобілі «Жигулі», з метою скупки у населення цибулі та часнику. З цією метою, вони підійшли до господарства АДРЕСА_4. В будинку нікого не було, вони через вхідні двері, які були не замкнені на ключ, проникли в будинок, де ОСОБА_3 із шафи для одягу, що розташовувалась у спальній кімнаті будинку, таємно викрала грошові кошти у розмірі 1600 грн.. Після цього вони сіли в автомобіль та поїхали, але їх зупинили працівник міліції та потерпілий, викривши їх у вчиненні кримінального правопорушення. Останньому вони з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відшкодували завдані збитки в сумі 2100 грн.. У вчиненому ОСОБА_5 щиро кається, просила суворо не карати та волі не позбавляти.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінального правопорушення, винуватості обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у його вчиненні, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та потерпілий ОСОБА_7 правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд прийшов до висновку про наявність діяння, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що таке діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про доведеність винності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в житло.
Вирішуючи питання про визначення міри покарання, що може бути призначена обвинуваченим та потреби у їх відбуванні, суд керується загальними засадами призначення покарання (ст.. 65 КК України), враховує межі пред'явленого обвинувачення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також відомості про особи винних.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, суд вважає: щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, а обставин, що обтяжують покарання відсутні.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3:
- є такою, що, в силу ст. 89 КК України, не має судимостей, в той же час раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухту;
- до адміністративної відповідальності не притягувалась;
- є фізичною особою - підприємцем, з її слів, на даний час її діяльність припинена;
- у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра на обліку не перебуває;
- позитивно характеризується за місцем проживання;
- здійснює догляд за батьками ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_3, зважаючи на активну її роль у вчиненні кримінального правопорушення та з огляду на її дії після вчинення кримінального правопорушення підстави для застосування відносно неї ст. 69 КК України відсутні, тому суд приходить до висновку, що останній слід призначити покарання у виді позбавлення волі.
Між тим, зважаючи на позицію потерпілого ОСОБА_7, який просить суд не позбавляти ОСОБА_3 волі, не має до неї майнових та моральних претензій, приймаючи до уваги те, що в ході досудового розслідування та в суді не було встановлено, що остання становить значну небезпеку для суспільства, беручи до уваги те, що тяжкість вчиненого злочину, його суспільна небезпечність не є безумовною підставою для призначення їй покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, суд приходить до переконання, що ще не втрачена можливість виправлення ОСОБА_3 без реального відбування покарання та вважає за доцільне звільнити ОСОБА_3, на підставі ст. 75 КК України, від відбування призначеного покарання з встановленням максимального іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України,.
З огляду на ч. 6 ст. 181, ст.. 203 КПК України, ухвала слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області Павленко О.В. від 13.07.2013 р. про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту припинила свою дію 10.09.2013 р.; в підготовчому засіданні запобіжний захід до останньої не застосовувався; під час судового розгляду сторони обвинувачення та захисту не звертались з клопотанням про обрання конкретного запобіжного заходу відносно останньої і тільки в такому випадку суд відповідно ст. 331 КПК України має право обрати, скасувати та змінити запобіжний захід.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4, суд вважає: щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, а обставин, що обтяжують покарання відсутні.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4,
- до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась;
- є фізичною особою - підприємцем;
- у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра на обліку не перебуває;
- позитивно характеризується за місцем проживання;
- приймає участь у виховані трьох неповнолітніх онуків.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_4, зважаючи на її дії після вчинення кримінального правопорушення підстави для застосування відносно неї ст. 69 КК України відсутні, тому суд приходить до висновку, що останній слід призначити покарання у виді позбавлення волі.
Між тим, зважаючи на позицію потерпілого ОСОБА_7, який просить суд не позбавляти ОСОБА_4 волі, не має до неї майнових та моральних претензій, приймаючи до уваги те, що в ході досудового розслідування та в суді не було встановлено, що остання становить значну небезпеку для суспільства, беручи до уваги те, що тяжкість вчиненого злочину, його суспільна небезпечність не є безумовною підставою для призначення їй покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, суд приходить до переконання, що ще не втрачена можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання та вважає за доцільне звільнити ОСОБА_4, на підставі ст. 75 КК України, від відбування призначеного покарання з встановленням максимального іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
З огляду на ч. 6 ст. 181, ст.. 203 КПК України, ухвала слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області Павленко О.В. від 13.07.2013 р. про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту припинила свою дію 10.09.2013 р.; в підготовчому засіданні запобіжний захід до останньої не застосовувався; під час судового розгляду сторони обвинувачення та захисту не звертались з клопотанням про обрання конкретного запобіжного заходу відносно останньої і тільки в такому випадку суд відповідно ст. 331 КПК України має право обрати, скасувати та змінити запобіжний захід.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5, суд вважає: щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, а обставин, що обтяжують покарання відсутні.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5,
- до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась;
- має на утриманні 2 малолітніх дітей;
- є фізичною особою - підприємцем, з її слів, на даний час її діяльність припинена;
- у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра на обліку не перебуває;
- позитивно характеризується за місцем проживання.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_5, зважаючи на її дії після вчинення кримінального правопорушення підстави для застосування відносно неї ст. 69 КК України відсутні, тому суд приходить до висновку, що останній слід призначити покарання у виді позбавлення волі.
Між тим, зважаючи на позицію потерпілого ОСОБА_7, який просить суд не позбавляти ОСОБА_5 волі, не має до неї майнових та моральних претензій, приймаючи до уваги те, що в ході досудового розслідування та в суді не було встановлено, що остання становить значну небезпеку для суспільства, беручи до уваги те, що тяжкість вчиненого злочину, його суспільна небезпечність не є безумовною підставою для призначення їй покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, суд приходить до переконання, що ще не втрачена можливість виправлення ОСОБА_5 без реального відбування покарання та вважає за доцільне звільнити ОСОБА_5, на підставі ст. 75 КК України, від відбування призначеного покарання з встановленням максимального іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
З огляду на ч. 6 ст. 181, ст.. 203 КПК України, ухвала слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області Павленко О.В. від 13.07.2013 р. про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту припинила свою дію 10.09.2013 р.; в підготовчому засіданні запобіжний захід до останньої не застосовувався; під час судового розгляду сторони обвинувачення та захисту не звертались з клопотанням про обрання конкретного запобіжного заходу відносно останньої і тільки в такому випадку суд відповідно ст. 331 КПК України має право обрати, скасувати та змінити запобіжний захід.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати за проведення судової трасологічної експертизи слід стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в дольовому порядку.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
При цьому, виходячи з п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, враховуючи те, що автомобіль ВАЗ 21063, д.р.н. НОМЕР_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 використовували як засіб вчинення кримінального правопорушення, так як на ньому приїхали та виїжджали з місця кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне конфіскувати автомобіль ВАЗ 21063, д.р.н. НОМЕР_2, який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Ріпкинського РВ УМВС України в Чернігівській області (а.п. 89, 91, 147).
Керуючись ст. ст. 370, 374-376 КПК України суд, -
- ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 3 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
У відповідності до ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покласти наступні обов'язки:
- повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції;
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції.
Ухвала слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області Павленко О.В. від 13.07.2013 р. про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту припинила свою дію 10.09.2013 р.; в підготовчому засіданні запобіжний захід до останньої не застосовувався; під час судового розгляду сторони обвинувачення та захисту не звертались з клопотанням про обрання конкретного запобіжного заходу відносно останньої.
- ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 3 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
У відповідності до ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
- повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції;
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції.
Ухвала слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області Павленко О.В. від 13.07.2013 р. про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту припинила свою дію 10.09.2013 р.; в підготовчому засіданні запобіжний захід до останньої не застосовувався; під час судового розгляду сторони обвинувачення та захисту не звертались з клопотанням про обрання конкретного запобіжного заходу відносно останньої.
- ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 3 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
У відповідності до ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покласти наступні обов'язки:
- повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції;
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції.
Ухвала слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області Павленко О.В. від 13.07.2013 р. про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту припинила свою дію 10.09.2013 р.; в підготовчому засіданні запобіжний захід до останньої не застосовувався; під час судового розгляду сторони обвинувачення та захисту не звертались з клопотанням про обрання конкретного запобіжного заходу відносно останньої.
Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) в дохід держави процесуальні витрати за проведення судової трасологічної експертизи в сумі 65 грн. 20 коп. /а.п. 94/.
Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлений) в дохід держави процесуальні витрати за проведення судової трасологічної експертизи в сумі 65 грн. 20 коп. /а.п. 94/.
Стягнути з ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлений) в дохід держави процесуальні витрати за проведення судової трасологічної експертизи в сумі 65 грн. 20 коп. /а.п. 94/.
Речові докази:
- грошові кошти в сумі 100 грн., які були визнані речовими доказами та передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_7 (а.п. 89, 92) - повернути останньому, як законному володільцю;
- 10 недопалків цигарок, які зберігаються в камері речових доказів Ріпкинського РВ УМВС України в Чернігівській області (а.п. 89, 90) - знищити;
- чохол з рульового керма автомобіля, який зберігається в камері речових доказів Ріпкинського РВ УМВС України в Чернігівській області (а.п. 89, 90) - повернути ОСОБА_3;
- автомобіль ВАЗ 21063, д.р.н. НОМЕР_2, 1984 року випуску, двигун НОМЕР_3, тшассі № - , кузов НОМЕР_4, колір - липа зелена, який юридично належить ОСОБА_10, згідно свідоцтва, а фактично ОСОБА_3 та зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Ріпкинського РВ УМВС України в Чернігівській області (а.п. 89, 91, 147) - конфіскувати.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом 30-ти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя В.Б.Сташків