№ 415/3565/13-к
№ нп 1-КП/415/312/13
20.09.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області
у складі головуючого судді Березіна А.Г.
за участю секретаря Болотової І.В.
прокурора Кіма Р.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку міста Лисичанськ Луганської області, громадянки України, з повною вищою освітою, не працюючу, раніше не судиму, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1
у скоєнні злочинів, передбаченого ст.191 ч.1 КК України,-
В термін часу з січня 2012 року по липень 2012 року, більш точну дату не встановлено, ОСОБА_1, яка працювала менеджером-економістом у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, являючись матеріально-відповідальною особою, виконуючи обов'язки по укладенню договорів на поставку меблів та приймання передплати за меблі, маючи умисел на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, привласнила грошові кошти, які отримала в якості передплати за поставку меблів в сумі 8000 грн., що належали фізичної особі-підприємцю ОСОБА_2, та розпорядилась ними на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_2 шкоду на суму 8000 грн.
Обвинувачена ОСОБА_1 провину у скоєнні злочинів визнала повністю, не заперечувала їх скоєння за обставин, викладених вище. У скоєнні правопорушень покаялась, завданий матеріальний збиток відшкодувала.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою провину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні умисними діями, які виразилися в привласненні чужого майна, яке перебувало в віданні особи, доведено та кваліфікує її дії за ст. 191 ч.1 КК України.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, а також дані про особу винного: за місцем мешкання характеризується позитивно, не працює, раніше не судима.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, визнання вини, наявність неповнолітньої дитини.
Обставин, які обтяжує покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 скоїла злочин середньої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, особу винної, суд дійшов висновку про можливість її виправлення з призначенням покарання у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.191 ч.1 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Речові докази зберігати у кримінальній справі.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: А.Г.Березін